._Locatie,_Hortus_(Haren,_Groningen)_01.webp)
Гігроцибе матово-червонаHygrocybe miniata
Також відомий як: гігрофор матово-червоний, гігроцибе кіноварно-червона, гігрофор кіноварно-червоний
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Неїстівний
- Сезон
- Лип. — Жовт.
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Червоний
- Розмір
- Малий (до 5 см)
- Запах
- Без запаху
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Мішаний ліс, Листяний ліс
Коли з'являється?
Лип. — Жовт.
Активні місяці: Липень, Серпень, Вересень, Жовтень.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Червоний, Оранжевий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Без запаху
Опис
Гігроцибе матово-червона — ще один з яскравих восковиків українських лук. Невеликий гриб, 1-3 см, з насичено-червоною або кіноварною шапкою з дрібнолускатою матовою поверхнею (звідси «матово-червона»). Ніжка тонша і світліша за шапку, помаранчево-червона. Як і всі восковики, є біоіндикатором збережених природних травостоїв — на удобрюваних або розораних землях не росте.
Формально не отруйний, у частині європейських джерел згадується як їстівний, але кулінарної цінності не має і збирати його не варто. Причина та сама, що й у Гігроцибе багряної: гриб занадто рідкісний, дрібний, без виразного смаку, а популяції восковиків в Україні скорочуються через інтенсифікацію землеробства. Це декоративний, фотогенічний вид — залиште в траві і пройдіть далі.
Росте на моховистих ділянках лук, пасовищ, узлісь, у вологих низинах. Сезон: липень-жовтень. Поширений переважно у Карпатах, Поліссі, лісостеповій зоні. Любить кислуваті ґрунти.
Шапка
Шапка 1-3 см, спочатку напівсферична, потім випукло-розпростерта, інколи з невеликим горбком. Колір яскраво-червоний, кіноварно-червоний, з віком може помаранчевіти. Поверхня матова, дрібно-лускувата або зернисто-шерохувата — це характерна ознака виду. У вологу погоду злегка волога, але не слизька.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор. Пластинки рідкі, товсті, восковисті, прикріплені або злегка низхідні. Колір помаранчево-жовтий до червонуватого. Споровий порошок білий.
Ніжка
Ніжка 2-5 см заввишки, 0,2-0,4 см у товщину, тонка, циліндрична, порожня. Колір помаранчево-червоний або помаранчево-жовтий, до основи — світліший. Поверхня суха, гладенька. Кільця немає.
М'якоть
м'якуш тонкий, ламкий, помаранчевуватий. На зрізі кольору не змінює. Кулінарної цінності не має.
Запах
Без виразного запаху. Смак м'який, без особливостей.
›Наукові синоніми (8)
Agaricus flammans Scop.,Flora carniolica 2: 443 (1772), Agaricus miniatus Fr.,Systema Mycologicum 1: 105 (1821), Hygrophorus miniatus (Fr.) Fr.,Epicrisis Systematis Mycologici: 330 (1838), Hygrophorus flammans (Scop.) J. Schröt.,Kryptogamen-Flora von Schlesien 3-1(5): 528 (1889), Hydrocybe flammea (Scop.) Murrill(1916), Hygrocybe flammea (Scop.) Murrill,North American Flora 9 (6): 381 (1916), Pseudohygrocybe miniata (Fr.) Kovalenko,Mikologiya i Fitopatologiya 22 (3): 209 (1988), Hygrophorus strangulatus P.D. Orton,Transactions of the British Mycological Society 43 (2): 266 (1960)
Двійники
_1.webp)
Як не сплутати — детальні порівняння
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Лисичка горбата
Cantharellula umbonata
Гігрофор буковий
Hygrophorus leucophaeus
Гігрофор дібровний
Hygrophorus nemoreus
Гігрофор духмяний
Hygrophorus agathosmus
Гігрофор жовтувато-білий
Hygrophorus eburneus
Гігрофор золотистий
Hygrophorus chrysodon
Гігрофор модриновий
Hygrophorus lucorum
Гігрофор оливково-білий
Hygrophorus olivaceoalbus
Часті запитання
Чи безпечно його їсти?
Формально гриб не отруйний — у деяких джерелах згадується як їстівний. Але кулінарної цінності немає, а сам вид рідкісний і екологічно цінний. Сучасний підхід: не збирати. Залиште у полі — це індикатор збереженості природних лук.
Чому ви маркуєте його як неїстівний?
У нашій класифікації «неїстівний» — це гриб, який не варто збирати: або через відсутність смаку, або через екологічну рідкість. Гігроцибе матово-червона — обидві причини одночасно: дрібна, без смаку, і важлива як біоіндикатор старих неораних лук.
Де його шукати?
На моховистих ділянках лук, пасовищ, узлісь, у вологих низинах. Любить кислуваті ґрунти. Часто росте серед мохів і коротко-травистих ділянок. На удобрюваних або розораних полях не зустрічається.
У яких регіонах України він росте?
Переважно у Карпатах, Прикарпатті, Поліссі, лісостеповій зоні. У степу не зустрічається — потребує вологого кислуватого ґрунту. Особливо багаті місця — гірські полонини і моховисті луки Полісся.
Коли його шукати?
Липень-жовтень. Пік плодоношення — серпень-вересень після дощів. У вологе літо плодоношення може починатись уже з кінця червня.
Чи буває він пізно восени?
Поодинокі знахідки бувають у жовтні, в теплу осінь. Але масовий сезон завершується до кінця вересня. Перший серйозний заморозок зупиняє плодоношення восковиків повністю.
З чим його плутають?
З іншими червоними гігроцибе — багряною (H. coccinea) і конічною (H. conica). Матово-червона дрібніша (1-3 см проти 2-5 і 2-7), з матовою дрібнолускуватою шапкою, тоді як у багряної — гладка волога, у конічної — конусоподібна слизька. Конічна ще й чорніє при дотику — матово-червона не чорніє.
Як її точно відрізнити від Гігроцибе конічної?
Натисніть пальцем на шапку. Матово-червона — НЕ чорніє, лишається червоною. Конічна — чорніє протягом кількох хвилин. Плюс шапка у конічної загострено-конусоподібна, у матово-червоної — випукла з невеликим горбком. Конічну вважають отруйною, тому розрізнення важливе, навіть якщо ви не збираєте.
Гігроцибе матово-червона їстівна чи отруйна?
Гігроцибе матово-червона: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у гігроцибе матово-червоної?
Яка ніжка у гігроцибе матово-червоної?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine