Гігрофор оливково-білий чи Гігрофор пізній

Шапка гігрофора оливково-білого сягає від 3 до 8, зрідка до 12 сантиметрів у діаметрі. Замолоду вона півкуляста чи опукла з підгорнутим краєм, з віком стає розпростертою, зазвичай із невеликим горбком (умбоном) у центрі. Поверхня дуже слизька, клейка, особливо у вологу погоду. Забарвлення оливково-буре, сіро-оливкове чи темно-коричневе, з радіальними темнішими волокнистими смужками, що розходяться від центру; край світліший. Слизька оливкова смугаста шапка — впізнавана ознака виду.

Шапка 3-7 см, спочатку напівсферична з підгорнутим краєм, потім випукло-розпростерта з широким горбком. Колір оливково-коричневий або жовтувато-оливковий у центрі, до краю — світліший, жовтуватий. Поверхня сильно слизька, особливо у вологу погоду, блискуча.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки товсті, рідкі, воскові на дотик, приросли до ніжки або злегка спускаються по ній (низхідні). Колір їх чисто-білий, біля основи інколи з ледь сіруватим відтінком. Споровий порошок білий. Товсті воскові низхідні білі пластинки — типова родова ознака гігрофорів.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки рідкі, товсті, восковисті, низхідні на ніжку. Колір жовтий або жовтувато-золотистий — це характерна ознака. Споровий порошок білий.

Ніжка циліндрична, заввишки від 4 до 12 сантиметрів, біла. Її визначальна риса — слизький покрив: вище кільцеподібної зони ніжка біла й суха, а нижче вкрита клейким шаром із темними сіро-оливковими поясками й лусочками, розташованими ярусами, мов зміїна шкірка. Цей малюнок робить вид легко впізнаваним. Вольви немає, а справжнього кільця теж немає — лишається тільки слизувата кільцева зона.

Ніжка 4-9 см заввишки, 0,5-1 см у товщину, циліндрична, часто вигнута. Колір жовтуватий до жовтогарячого, у верхній частині — світліший. Поверхня слизька, особливо у молодих грибів. Кільця немає.

М'якоть біла, тверда, у шапці воскувата, на зрізі кольору не змінює. Смак м'який, без гіркоти, проте загалом невиразний. Через слизьку шкірку шапки та посередній смак гриб для столу цінують помірно, обираючи молоді щільні екземпляри й знімаючи з шапки клейку шкірку.

м'якуш блідо-жовтий, щільний у молодих, з віком — м'якіший. На зрізі кольору не змінює. Добре переносить смаження і тушкування.

Запах слабкий, приємний чи майже невиразний, без різких нот. Аромат не є визначальною ознакою, тож при ідентифікації спираються на слизьку оливкову смугасту шапку, білі воскові пластинки, поясковану слизьку ніжку та зростання поряд із ялиною.

Слабкий приємний грибний запах, без різких відтінків. Смак м'який, приємний.