Красноголовець сосновий чи Підосичник

Капелюшок 8–15 см, у молодих грибів напівкулястий, потім подушкоподібний, у старих майже плоский. Колір темний — від буро-малинового до темно-каштанового або кров'яно-вишневого. Поверхня матова, оксамитова, у суху погоду злегка шорстка, у вологу — ледь липкувата. Шкірка не знімається.

Шапка 6–20 см у діаметрі, куляста у молодих грибів, потім подушкоподібна. Поверхня тонкоповстяна або злегка шкіряста, суха. Колір яскравий — цегляно-червоний, помаранчевий або рудий, у тінистих місцях може бути тьмяніший.

Гіменофор трубчастий, вільний, з невеликою виїмкою біля ніжки. Молодий — білий, потім сірувато-кремовий, у дозрілих сірувато-коричневий. Пори дрібні, округлі. При натисканні швидко темніють.

Гіменофор трубчастий. Пори дрібні, округлі, спочатку білі, потім буріють. При натисканні і на зрізі трубочки синіють або зеленіють — це нормальна реакція і не свідчить про небезпеку.

Ніжка 8–15 см заввишки, 2–4 см завтовшки, циліндрична, у основі трохи бульбоподібна. Колір білуватий, кремовий, покритий по всій довжині характерними щільними рудувато-коричневими волокнистими лусочками — лусочки темніші, ніж у класичного підосиновика. Внизу ніжки інколи з блакитно-зеленуватим відтінком.

Ніжка 8–20 см заввишки, 2–4 см завтовшки, щільна, булавоподібна знизу, циліндрична у верхній частині. Поверхня біла, вкрита темно-бурими або чорнуватими луски та волокнами. Ніжка дуже тверда, майже дерев'яниста у зрілих грибів.

М'якуш білий, дуже щільний, на розрізі швидко (за 30–60 секунд) синіє, потім чорніє. У ніжці інколи синіє з фіолетовим відтінком. Текстура м'ясиста, з приємним опором при різанні. Червиніє менше, ніж класичний підосиновик.

М'якоть щільна, біла, на зрізі швидко синіє, потім темніє до сіро-фіолетового і, зрештою, майже чорного кольору. Потемніння відбувається і при варінні. Смак приємний, м'ясний. Ніжка у зрілих грибів дуже волокниста.

Запах слабкий, приємно-грибний, без виразних нот. Смак м'який, без гіркоти.

Запах слабкий, приємний, грибний, злегка землистий. При обсмажуванні аромат стає насиченішим і апетитнішим. Порівняно з білим грибом запах підосичника менш виразний, але цілком приємний.