Печіночниця звичайна чи Трутовик лускатий

Плодове тіло язикоподібне, віялоподібне, бічне, прикріплене до субстрату коротким боковим виступом. Розмір 10–20 см (інколи до 30) у ширину, 2–6 см завтовшки. Колір яскраво-червоний, пурпурово-червоний, темно-кров'яний, у молодих гриб з рожевими і помаранчевими відтінками, у старих — темно-буро-червоний. Поверхня жорстко-шорсткувата, з дрібними сосочками.

Шапка 10-50 см у діаметрі (іноді до 70!), віялоподібна до напівкруглого, плоско-розпростерта. У молодого з ледь підвернутим краєм, у старого — з опущеним хвилястим. Шкірочка матова, з виразними бурими лускатими концентричними візерунками на основному жовто-кремовому фоні. Колір основний жовто-кремовий, охряно-кремовий, лусочки — темно-бурі до каштаново-бурих, найгустіші у центрі. У дозрілих — з виразним радіально-смугастим візерунком.

Гіменофор трубчастий, але унікальний серед усіх грибів: кожна трубочка розташована окремо, не зрощена з сусідніми — як китиця тонких трубочок. Колір спочатку жовтуватий, потім червонувато-коричневий. Пори дрібні, округлі. При натисканні темніють.

Трубчастий гіменофор — великі білі пори на нижній поверхні шапки (1-3 мм, виразно крупні для трутовика), низхідні на ніжку. Колір білий до кремового. Споровий порошок білий.

Ніжки немає або вона дуже коротка, бічна, у вигляді невеликого виступу при основі плодового тіла. Гриб прикріплюється безпосередньо до кори дерева.

Ніжка 3-7 см заввишки, 1,5-4 см у товщину, бічна, ексцентрична, коротка і товста. Колір білуватий у верхній частині, темно-бурий до чорнуватого у нижній (звідси характерний "чорний хвостик" знизу).

М'якуш дуже соковитий, наповнений червоною прозорою рідиною з білуватими прожилками (звідки і порівняння з печінкою). Текстура волокниста, схожа на структуру м'язового м'яса. На розрізі — мармуровий малюнок. У старих грибів стає жорстким і кислим.

М'якуш у молодого: ніжний, м'який, білий, з характерним огірково-кавуновим запахом; у старого: дуже швидко стає жорстким, шкірястим, кулінарно непридатним. На зрізі — кольору не змінює.

Запах слабкий, кислуватий, з нотою свіжого дубового лубу. Смак характерний — кислуватий, з лимонним і м'ясистим відтінком. Невелика кислотність — нормальна риса виду.

Характерний запах свіжих огірків і кавуна у молодих — діагностична риса. У старих — слабкий нейтральний.