Сироїжка болотяна чи Сироїжка криваво-червона

Шапка 5-15 см у діаметрі (велика, м'ясиста), у молодого напівсферична, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка гладенька, у вологу погоду блискуче-слизька, у суху — суха матова. Знімається на 2/3 шапки до центру. Колір яскраво-червоний, кров'яно-червоний з виразно помаранчевим або охряним відтінком, у центрі — насиченіший. Край у дозрілих з тонкими радіальними рубчиками.

Шапка 4–10 см. У молодого гриба вона півкуляста, потім опукла, згодом плоска, часом з неглибокою ямкою в центрі або схожа на блюдце.

Колір криваво-червоний, винний чи пурпурово-червоний. З віком шапка вицвітає нерівно: з'являються рожеві, кремові, майже білі плями. Суха шапка матова, після дощу липка й шовковисто блищить. Шкірка тримається міцно і знімається лише вузькою смужкою з краю. Це добра ознака: у сироїжки блювотної шкірку можна зняти майже до центру.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або вільні від ніжки, часті, м'ясисті, ламкі. Колір спочатку білуваті, з віком — кремово-жовтуваті до охряно-кремових. Споровий порошок жовто-кремовий до охряного — діагностична риса (відрізняє від білого у R. emetica).

Пластинки досить часті, вузькі, крихкі, біля ніжки часто роздвоюються. Вони прирослі або трохи збігають на ніжку, що серед червоних сироїжок буває нечасто. Спершу пластинки білі чи кремові, потім солом'яні або блідо-охристі.

Відбиток спор кремовий чи блідо-охристий. Чисто білий відбиток підказує сироїжку блювотну, а насичено-охристий сироїжку болотяну чи бездоганну.

Ніжка 5-10 см заввишки, 1,5-3 см у товщину, щільна, м'ясиста, циліндрична, з потовщенням донизу. Колір білуватий, часто з характерним рожевим або червонуватим відтінком у нижній частині — діагностична риса. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми зморшками. Без кільця.

Ніжка 3–7 см заввишки й 1–3 см завтовшки, циліндрична, щільна, у старих грибів буває порожниста. Кільця й піхви немає.

Головна ознака виду: ніжка вкрита рожевим, винно-червоним чи червоним нальотом, найсильнішим ближче до основи, з тонкими поздовжніми рисками. У молодих грибів ніжка часом ще біла, а в старих сіро-рожева, біля основи жовтувата. Сама по собі рожева ніжка вид не доводить: вона буває й у сироїжки болотяної, рожевої та вонючої.

М'якуш щільний, ламкий, білий, на зрізі — повільно жовтіє (характерна для роду Russula реакція). Запах виразний фруктово-приємний, у молодих — з ноткою яблук, смак м'який, солодкувато-горіховий, без жодної гіркоти або їдкості.

М'якоть біла, щільна, під шкіркою шапки червонувата, біля основи ніжки часом жовтувата, з віком трохи жовтіє. На зламі колір майже не змінює, молочного соку немає. За описами в довідниках смак у неї пекучий, перцевий і часто гіркий, у ніжці слабший. Пробувати гриби на смак не потрібно: для впізнавання вистачає інших ознак.

Виразний приємний фруктово-яблучний запах, особливо у молодих. Без неприємних ноток.

Запах слабкий, фруктовий, часом його майже не чути. Різкого запаху краба чи оселедця, як у сироїжки вонючої, немає.