ДАНІ НЕ ПЕРЕВІРЕНІ ЕКСПЕРТОМ. Використовуйте на свій страх і ризик.
Сироїжка криваво-червонаRussula sanguinea
Паспорт
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Червоний
- Розмір
- Середній (5–15 см)
Неїстівний
Найчастіше плутають із двійником: Сироїжка блювотна (отруйний).
Швидкі відповіді
Опис
Сироїжка криваво-червона (Russula sanguinea) неїстівна: м'якоть у неї пекуча й гірка, а сирою вона може засмутити шлунок. Це одна з тих червоних сироїжок, про які найчастіше питають, чи можна їх їсти. Відповідь залежить від виду, тому нижче ми пояснюємо, як відрізнити її від інших червоних сироїжок за виглядом, без жодної проби на смак.
Упізнати її можна лише за кількома ознаками разом. Шапка 4–10 см, криваво-червона, винна чи пурпурово-червона, з віком вицвітає плямами до рожевого й кремового. Шкірка знімається тільки з самого краю. Пластинки часті, кремові, згодом блідо-охристі, біля ніжки часто роздвоєні і трохи збігають на неї, а в червоних сироїжок це рідкість. Ніжка щільна, з рожевим чи винно-червоним нальотом, найяскравішим унизу. Відбиток спор кремовий, запах слабкий і фруктовий.
Це мікоризний гриб сосни. Шукайте її в соснових і мішаних лісах, де є сосна, у старих парках і на вересовищах, серед хвої та моху, часто на піску. Росте поодинці або невеликими розрідженими групами. В Україні її знаходять з липня до листопада, найчастіше від серпня до жовтня.
Чи можна її їсти? Західноєвропейські визначники вважають її неїстівною через пекучий, часто гіркий смак. Сирою вона, як і інші їдкі сироїжки, може викликати нудоту, блювання, пронос і кольки в животі, зазвичай від пів години до трьох годин після їжі. Старий український перелік грибів (Зерова й Роженко, 1988) записав її до їстівних, але в огляді ФАО цей запис позначено як непевний. Ми її збирати не радимо: смаку в неї мало, а помилитися серед червоних сироїжок легко.
Якщо після грибів почалися сильне блювання чи пронос, якщо постраждала дитина чи літня людина або Ви не впевнені, що саме з'їли, телефонуйте 103. Червона шапка ще не доводить, що це була сироїжка, тож збережіть залишки грибів для лікаря.
Як відрізнити червоні сироїжки між собою. Сироїжка блювотна росте там само, під сосною й у сфагнумі, але ніжка в неї майже завжди чисто біла, пластинки й відбиток спор білі, а шкірка знімається майже до центру шапки. Сироїжка болотяна теж любить сосну і буває з рожевою ніжкою, проте вона більша, до 15–20 см, пластинки в неї жовтіють, відбиток спор охристий, і трапляється вона частіше у вологому моху. Сироїжка рожева має тверду, наче крейдяну м'якоть і матову шапку з жовтуватими плямами, а росте переважно під буком і дубом. Сироїжка вонюча з віком пахне крабом чи оселедцем, і її ніжка від дотику буріє. У сироїжки бездоганної шапка буро-червона, пластинки й відбиток спор насичено охристо-жовті, ніжка біла. Сироїжку золотисту видають жовті пластинки й жовта ніжка.
Шапка
Шапка 4–10 см. У молодого гриба вона півкуляста, потім опукла, згодом плоска, часом з неглибокою ямкою в центрі або схожа на блюдце.
Колір криваво-червоний, винний чи пурпурово-червоний. З віком шапка вицвітає нерівно: з'являються рожеві, кремові, майже білі плями. Суха шапка матова, після дощу липка й шовковисто блищить. Шкірка тримається міцно і знімається лише вузькою смужкою з краю. Це добра ознака: у сироїжки блювотної шкірку можна зняти майже до центру.
Гіменофор
Пластинки досить часті, вузькі, крихкі, біля ніжки часто роздвоюються. Вони прирослі або трохи збігають на ніжку, що серед червоних сироїжок буває нечасто. Спершу пластинки білі чи кремові, потім солом'яні або блідо-охристі.
Відбиток спор кремовий чи блідо-охристий. Чисто білий відбиток підказує сироїжку блювотну, а насичено-охристий сироїжку болотяну чи бездоганну.
Ніжка
Ніжка 3–7 см заввишки й 1–3 см завтовшки, циліндрична, щільна, у старих грибів буває порожниста. Кільця й піхви немає.
Головна ознака виду: ніжка вкрита рожевим, винно-червоним чи червоним нальотом, найсильнішим ближче до основи, з тонкими поздовжніми рисками. У молодих грибів ніжка часом ще біла, а в старих сіро-рожева, біля основи жовтувата. Сама по собі рожева ніжка вид не доводить: вона буває й у сироїжки болотяної, рожевої та вонючої.
М'якоть
М'якоть біла, щільна, під шкіркою шапки червонувата, біля основи ніжки часом жовтувата, з віком трохи жовтіє. На зламі колір майже не змінює, молочного соку немає. За описами в довідниках смак у неї пекучий, перцевий і часто гіркий, у ніжці слабший. Пробувати гриби на смак не потрібно: для впізнавання вистачає інших ознак.
Запах
Запах слабкий, фруктовий, часом його майже не чути. Різкого запаху краба чи оселедця, як у сироїжки вонючої, немає.
›Наукові синоніми (1)
Russula sanguinaria (Schumach.) Rauschert
Як не сплутати
Двійники і порівняння
Порівняти з іншим грибом| Ознака | Сироїжка криваво-червона | Сироїжка блювотна |
|---|---|---|
| Гіменофор | Пластинчастий | Пластинчастий |
| Колір шапки | Червоний, Рожевий | Червоний |
| Запах | Фруктовий | Фруктовий, Без запаху |
| Їстівність | Неїстівний | Отруйний |
Інші двійники
Сироїжка болотянаЇстівнийпорівняння →
Сироїжка рожеваЇстівнийпорівняння →
Сироїжка вонючаЇстівнийпорівняння →
Сироїжка бездоганнаЇстівнийпорівняння →
Сироїжка золотистаЇстівнийпорівняння →
Знахідки читачів · 0
Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Сироїжка біла
Russula delica
Сироїжка бугорчато-лазурова
Russula caerulea
Сироїжка зелена
Russula virescens
Сироїжка зелена велика
Russula aeruginea
Сироїжка їстівна
Russula vesca
Сироїжка коричневолілова
Russula brunneoviolacea
Сироїжка охряно-жовта
Russula ochroleuca
Сироїжка різнопластинчаста
Russula heterophylla
Матеріали по темі
Часті запитання
Сироїжка криваво-червона їстівна чи ні?
Ні, сироїжка криваво-червона неїстівна: її м'якоть пекуча й часто гірка, а сирою вона може засмутити шлунок. Старий український перелік грибів 1988 року відніс її до їстівних, але навіть у міжнародному огляді ФАО цей запис позначено як непевний. Ми збирати її для їжі не радимо: смаку в ній мало, а серед червоних сироїжок легко помилитися.
Чи можна їсти червоні сироїжки?
Деякі можна, деякі ні: усе залежить від виду, а не від кольору шапки. Серед червоних є їстівні, як сироїжка болотяна чи сироїжка вонюча, є неїстівна криваво-червона і отруйна сироїжка блювотна. Тому спершу точно визначте вид за кількома ознаками разом: кольором ніжки, пластинок і відбитка спор, тим, як знімається шкірка, і деревом поруч. Якщо сумніваєтеся, не беріть гриб.
Сироїжка червона отруйна чи ні?
Пекучі червоні сироїжки, з'їдені сирими чи недовареними, можуть отруїти: нудота, блювання, пронос і кольки в животі починаються зазвичай від пів години до трьох годин після їжі й часто минають самі. Якщо блювання чи пронос сильні, якщо постраждала дитина чи літня людина або Ви не впевнені, що саме з'їли, телефонуйте 103. Збережіть залишки грибів для лікаря: червона шапка ще не доводить, що це була сироїжка.
Як готувати червоні сироїжки?
Криваво-червону сироїжку ми готувати не радимо взагалі. Старий український перелік 1988 року записав її до їстівних, але цей запис вважають непевним; до того ж смаку в ній мало, а ризик сплутати її з отруйною блювотною реальний. Якщо Ви знайшли червону сироїжку, спершу точно визначте вид: готувати варто лише ті, що впевнено впізнані як їстівні, наприклад сироїжку болотяну чи вонючу.
Сироїжка з червоною ніжкою: що це за гриб?
Якщо шапка криваво-червона, ніжка з рожевим чи винно-червоним нальотом, найяскравішим унизу, а поруч сосна, це найімовірніше сироїжка криваво-червона. Перевірте ще дві ознаки: шкірка знімається лише з самого краю, а кремові пластинки трохи збігають на ніжку. Та колір ніжки сам по собі нічого не доводить: рожеву ніжку буває й у сироїжки болотяної, рожевої та вонючої.
Як відрізнити сироїжку криваво-червону від блювотної?
Подивіться на ніжку: у сироїжки блювотної вона майже завжди чисто біла, а в криваво-червоної рожева чи винно-червона, особливо знизу. Пластинки й відбиток спор блювотної білі, а криваво-червоної кремові чи блідо-охристі. Шкірка блювотної знімається майже до центру шапки, у криваво-червоної лише з краю. Обидві ростуть під сосною, часто у сфагнумі, тож місце їх не розрізняє.
Де росте сироїжка криваво-червона?
Під соснами: це мікоризний гриб сосни, зрідка ялини. Шукайте її в соснових і мішаних лісах, де є сосна, у старих парках і на вересовищах, серед хвої та моху, часто на піщаному ґрунті, інколи на краю боліт. Росте поодинці або невеликими розрідженими групами.
Коли з'являється сироїжка криваво-червона?
В Україні її знаходять з липня до листопада, найчастіше від серпня до жовтня. Це пізніший гриб, ніж багато інших сироїжок: у жовтні її спостережень в Україні навіть більше, ніж у серпні. Поодинокі гриби трапляються й у червні.
Джерела
- [1]Species Fungorum
- [2]GBIF
- [3]iNaturalist Ukraine
- [4]Wikipedia (English)
- [5]Википедия (русская)
- [6]First Nature: Russula sanguinaria, Bloody Brittlegill
- [7]Wikipedia (de): Blut-Täubling
- [8]Boa E. Wild edible fungi: a global overview of their use and importance to people. FAO, Non-wood forest products 17, 2004, Boa E. (2004)