Як відрізнити сироїжку криваво-червону від сироїжки блювотної

Шапка 4–10 см. У молодого гриба вона півкуляста, потім опукла, згодом плоска, часом з неглибокою ямкою в центрі або схожа на блюдце.

Колір криваво-червоний, винний чи пурпурово-червоний. З віком шапка вицвітає нерівно: з'являються рожеві, кремові, майже білі плями. Суха шапка матова, після дощу липка й шовковисто блищить. Шкірка тримається міцно і знімається лише вузькою смужкою з краю. Це добра ознака: у сироїжки блювотної шкірку можна зняти майже до центру.

Шапка 3-10 см у діаметрі, у молодого напівсферична, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка гладенька, блискуча, у вологу погоду виразно слизька, у суху — суха матова. Шкірочка ЛЕГКО знімається ПОВНІСТЮ до самого центру — це діагностична риса. Колір яскраво-червоний, кров'яно-червоний, малиновий, у центрі — насиченіший, у дозрілих — вицвітає до рожевого з блідими плямами. Край у дозрілих — з тонкими радіальними борознами.

Пластинки досить часті, вузькі, крихкі, біля ніжки часто роздвоюються. Вони прирослі або трохи збігають на ніжку, що серед червоних сироїжок буває нечасто. Спершу пластинки білі чи кремові, потім солом'яні або блідо-охристі.

Відбиток спор кремовий чи блідо-охристий. Чисто білий відбиток підказує сироїжку блювотну, а насичено-охристий сироїжку болотяну чи бездоганну.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або вільні від ніжки, часті, тонкі, м'ясисті. Колір білі до кремово-білих, з віком — кремові. Споровий порошок білий — діагностична риса.

Ніжка 3–7 см заввишки й 1–3 см завтовшки, циліндрична, щільна, у старих грибів буває порожниста. Кільця й піхви немає.

Головна ознака виду: ніжка вкрита рожевим, винно-червоним чи червоним нальотом, найсильнішим ближче до основи, з тонкими поздовжніми рисками. У молодих грибів ніжка часом ще біла, а в старих сіро-рожева, біля основи жовтувата. Сама по собі рожева ніжка вид не доводить: вона буває й у сироїжки болотяної, рожевої та вонючої.

Ніжка 4-8 см заввишки, 1-2,5 см у товщину, щільна, м'ясиста, циліндрична, у старого з порожниною всередині. Колір чисто-білий, у нижній частині часто з ледь-рожевим відтінком. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми зморшками. Без кільця.

М'якоть біла, щільна, під шкіркою шапки червонувата, біля основи ніжки часом жовтувата, з віком трохи жовтіє. На зламі колір майже не змінює, молочного соку немає. За описами в довідниках смак у неї пекучий, перцевий і часто гіркий, у ніжці слабший. Пробувати гриби на смак не потрібно: для впізнавання вистачає інших ознак.

М'якуш щільний, ламкий, білий, на зрізі — кольору не змінює. Запах слабкий фруктово-кокосовий у молодих, у дозрілих слабкий неприємний. Довідники описують смак як пекучий, але куштувати гриби, щоб їх визначити, ми не радимо.

Запах слабкий, фруктовий, часом його майже не чути. Різкого запаху краба чи оселедця, як у сироїжки вонючої, немає.

Слабкий фруктово-кокосовий у молодих, у дозрілих — нейтральний або злегка неприємний.