Сироїжка рожева чи Сироїжка криваво-червона

Шапка 5-12 см у діаметрі, у молодого опукла з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка щільна, суха, матова, ледь оксамитово-повстяна, знімається насилу і неповністю — мінімально або зовсім ні. Колір інтенсивно рожевий, кораллово-рожевий, червоно-рожевий, з характерними кремовими плямами вицвітання, у центрі — насиченіший. Старі плодові тіла — з виразним вицвітанням до кремового, рожеві плями зберігаються лише на краях.

Шапка 4–10 см. У молодого гриба вона півкуляста, потім опукла, згодом плоска, часом з неглибокою ямкою в центрі або схожа на блюдце.

Колір криваво-червоний, винний чи пурпурово-червоний. З віком шапка вицвітає нерівно: з'являються рожеві, кремові, майже білі плями. Суха шапка матова, після дощу липка й шовковисто блищить. Шкірка тримається міцно і знімається лише вузькою смужкою з краю. Це добра ознака: у сироїжки блювотної шкірку можна зняти майже до центру.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або вільні від ніжки, середньо часті, тонкі, ламкі. Колір спочатку білі, з віком — кремові з блідо-охряним відтінком. Споровий порошок кремово-білий.

Пластинки досить часті, вузькі, крихкі, біля ніжки часто роздвоюються. Вони прирослі або трохи збігають на ніжку, що серед червоних сироїжок буває нечасто. Спершу пластинки білі чи кремові, потім солом'яні або блідо-охристі.

Відбиток спор кремовий чи блідо-охристий. Чисто білий відбиток підказує сироїжку блювотну, а насичено-охристий сироїжку болотяну чи бездоганну.

Ніжка 4-7 см заввишки, 1,5-3 см у товщину, дуже щільна, м'ясиста, циліндрична, у старого з невеликою порожниною. Колір білий, часто з ледь-рожевим відтінком у нижній частині або по всій ніжці. Поверхня сухо-матова з тонкими повздовжніми зморшками. Без кільця.

Ніжка 3–7 см заввишки й 1–3 см завтовшки, циліндрична, щільна, у старих грибів буває порожниста. Кільця й піхви немає.

Головна ознака виду: ніжка вкрита рожевим, винно-червоним чи червоним нальотом, найсильнішим ближче до основи, з тонкими поздовжніми рисками. У молодих грибів ніжка часом ще біла, а в старих сіро-рожева, біля основи жовтувата. Сама по собі рожева ніжка вид не доводить: вона буває й у сироїжки болотяної, рожевої та вонючої.

М'якуш дуже щільний, м'ясистий, ламкий, чисто-білий, на зрізі — кольору не змінює. Запах приємний, але невиразний. Смак за описами в довідниках м'який, інколи гіркуватий. Куштувати гриби, щоб їх визначити, ми не радимо.

М'якоть біла, щільна, під шкіркою шапки червонувата, біля основи ніжки часом жовтувата, з віком трохи жовтіє. На зламі колір майже не змінює, молочного соку немає. За описами в довідниках смак у неї пекучий, перцевий і часто гіркий, у ніжці слабший. Пробувати гриби на смак не потрібно: для впізнавання вистачає інших ознак.

Приємний, але невиразний.

Запах слабкий, фруктовий, часом його майже не чути. Різкого запаху краба чи оселедця, як у сироїжки вонючої, немає.