Сироїжка вонюча чи Сироїжка криваво-червона

Шапка 5-15 см у діаметрі, у молодого напівсферична, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка матова, у вологу погоду злегка липка, у суху — суха матова, легко знімається на 2/3 шапки до центру. Колір винно-червоний, пурпурово-фіолетовий, бордовий у центрі, до краю — світліший з вицвітанням до рожево-сірого і охряного. Край у дозрілих з тонкими радіальними рубчиками.

Шапка 4–10 см. У молодого гриба вона півкуляста, потім опукла, згодом плоска, часом з неглибокою ямкою в центрі або схожа на блюдце.

Колір криваво-червоний, винний чи пурпурово-червоний. З віком шапка вицвітає нерівно: з'являються рожеві, кремові, майже білі плями. Суха шапка матова, після дощу липка й шовковисто блищить. Шкірка тримається міцно і знімається лише вузькою смужкою з краю. Це добра ознака: у сироїжки блювотної шкірку можна зняти майже до центру.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або вільні від ніжки, середньо часті, м'ясисті, ламкі. Колір у молодого — кремово-білі, з віком стають охряно-жовтими до жовто-бурих (від дозрілого спор-порошку). Споровий порошок жовто-охряний до жовто-бурого.

Пластинки досить часті, вузькі, крихкі, біля ніжки часто роздвоюються. Вони прирослі або трохи збігають на ніжку, що серед червоних сироїжок буває нечасто. Спершу пластинки білі чи кремові, потім солом'яні або блідо-охристі.

Відбиток спор кремовий чи блідо-охристий. Чисто білий відбиток підказує сироїжку блювотну, а насичено-охристий сироїжку болотяну чи бездоганну.

Ніжка 5-10 см заввишки, 1,5-3 см у товщину, щільна, м'ясиста, циліндрична, у старого з порожниною всередині. Колір білий у молодого, з характерним рожевим або винним відтінком, у місцях натискання або зрізу повільно жовтіє, а потім буріє — діагностична риса. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми зморшками. Без кільця.

Ніжка 3–7 см заввишки й 1–3 см завтовшки, циліндрична, щільна, у старих грибів буває порожниста. Кільця й піхви немає.

Головна ознака виду: ніжка вкрита рожевим, винно-червоним чи червоним нальотом, найсильнішим ближче до основи, з тонкими поздовжніми рисками. У молодих грибів ніжка часом ще біла, а в старих сіро-рожева, біля основи жовтувата. Сама по собі рожева ніжка вид не доводить: вона буває й у сироїжки болотяної, рожевої та вонючої.

М'якуш щільний, ламкий, білий, на зрізі повільно жовтіє, а згодом буріє (особливо у ніжці) — характерна реакція виду. Запах виразний рибно-морський (копчений оселедець, креветки, риба) — головна діагностика. Смак м'який, горіховий, без гіркоти і їдкості.

М'якоть біла, щільна, під шкіркою шапки червонувата, біля основи ніжки часом жовтувата, з віком трохи жовтіє. На зламі колір майже не змінює, молочного соку немає. За описами в довідниках смак у неї пекучий, перцевий і часто гіркий, у ніжці слабший. Пробувати гриби на смак не потрібно: для впізнавання вистачає інших ознак.

Виразний рибно-морський: копчений оселедець, варені креветки, риба. Діагностична риса виду, чітко відчувається з розрізу і у готовій страві.

Запах слабкий, фруктовий, часом його майже не чути. Різкого запаху краба чи оселедця, як у сироїжки вонючої, немає.