Груздь справжній чи Хрящ-молочник повстистий

Шапка 8–20 см у діаметрі, у молодих грибів опукла або плоска, потім лійкоподібна. Поверхня гладка або злегка в'язка, біла або кремово-біла, може мати жовтуваті концентричні зони. Край підгорнутий, пухнастий, з білими волосками по краю — характерна ознака виду.

Шапка 8-25 см — найбільший білий молочник, дуже м'ясиста. Спочатку напівсферична з густо опушеним підвернутим краєм, потім розпростерта і нарешті воронкоподібна. Колір білий, кремово-білий, у старих з охряним або бруднувато-жовтим відтінком, особливо в центрі. Поверхня — характерно повстиста, опушена, м'яка на дотик, як замша або повсть. Опушення особливо помітне по краю.

Пластинки часті, вузькі, спадні по ніжці, білі або кремові. При пошкодженні виділяють рясний білий молочний сік, що не змінює кольору на повітрі (на відміну від деяких споріднених видів). Гіркий сік — підстава для обов'язкового вимочування.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки рідкі (відрізняє від L. piperatus з густими пластинками), широкі, прирослі або злегка низхідні. Колір кремово-білий, з віком набуває жовтуватого або охряного відтінку, у місцях пошкодження сіріють. Виділяють біле молочко. Споровий порошок білий до блідо-кремового.

Ніжка 3–7 см заввишки, 2–4 см завтовшки, щільна, суцільна (у старих грибів порожниста), циліндрична або звужена донизу. Колір білий або злегка жовтуватий, гладка. Кільця і вольви немає.

Ніжка 3-6 см заввишки, 1,5-4 см у товщину — масивна, коротка, циліндрична або потовщена донизу, дуже щільна. Колір білий до кремового. Поверхня опушена, як шапка, особливо у верхній частині. Без кільця і вольви.

М'якоть щільна, крихка, біла. При пошкодженні рясно виділяє білий гострий молочний сік із дуже їдким смаком. Після правильного вимочування або соління їдкість зникає повністю.

М'якоть біла, дуже щільна, м'ясиста, навіть «дерев'яниста» — це характерна риса виду, гриб міцний і рідко червивіє. При пошкодженні рясно виділяє біле молочко, яке на повітрі повільно жовтіє через 1-2 години. На зрізі сама м'якоть теж може злегка жовтіти.

Запах свіжий, приємний, злегка фруктовий або з нотами свіжого борошна. Характерний «груздевий» аромат, відомий кожному, хто займався засолюванням — ненав'язливий і приємний навіть у сирому вигляді.

Запах слабкий, грибний, у старих екземплярів ледь землистий. Смак сирої м'якоті і молочка — дуже пекучий, перцевий, гострий, з характерним «брудним» присмаком. Сирим не пробувати.