Хрящ-молочник осиковий чи Хрящ-молочник повстистий

Шапка 7-20 см — це один з найбільших молочників. Спочатку опукла з густо опушеним підвернутим краєм, потім розпростерта і нарешті воронкоподібна з прогнутим центром. Колір білий, кремово-білий, у дорослих з характерними рожевими або винними «розводами» і плямами, з ледь помітними концентричними зонами. Поверхня у вологу погоду злегка липка, у молодих густо опушена по краю.

Шапка 8-25 см — найбільший білий молочник, дуже м'ясиста. Спочатку напівсферична з густо опушеним підвернутим краєм, потім розпростерта і нарешті воронкоподібна. Колір білий, кремово-білий, у старих з охряним або бруднувато-жовтим відтінком, особливо в центрі. Поверхня — характерно повстиста, опушена, м'яка на дотик, як замша або повсть. Опушення особливо помітне по краю.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, вузькі, прирослі або злегка низхідні на ніжку. Колір блідо-рожевий до рожевувато-кремового — це характерна риса виду, що відрізняє його від інших великих білих молочників. При пошкодженні виділяють біле молочко. Споровий порошок блідо-рожевий до кремово-рожевого.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки рідкі (відрізняє від L. piperatus з густими пластинками), широкі, прирослі або злегка низхідні. Колір кремово-білий, з віком набуває жовтуватого або охряного відтінку, у місцях пошкодження сіріють. Виділяють біле молочко. Споровий порошок білий до блідо-кремового.

Ніжка 3-7 см заввишки, 1,5-3 см у товщину — масивна, коротка, циліндрична або злегка звужена донизу, щільна в молодих. Колір білий або з рожевим відтінком. Поверхня гладка, у вологу погоду злегка липка, без кільця і вольви.

Ніжка 3-6 см заввишки, 1,5-4 см у товщину — масивна, коротка, циліндрична або потовщена донизу, дуже щільна. Колір білий до кремового. Поверхня опушена, як шапка, особливо у верхній частині. Без кільця і вольви.

М'якоть біла, дуже щільна, м'ясиста. При пошкодженні рясно виділяє біле молочко, яке на повітрі не змінює кольору і не жовтіє. На зрізі сама м'якоть теж залишається білою або з ледь рожевим відтінком.

М'якоть біла, дуже щільна, м'ясиста, навіть «дерев'яниста» — це характерна риса виду, гриб міцний і рідко червивіє. При пошкодженні рясно виділяє біле молочко, яке на повітрі повільно жовтіє через 1-2 години. На зрізі сама м'якоть теж може злегка жовтіти.

Запах слабкий, грибний, без виразних нот. Смак сирої м'якоті і молочка — дуже пекучий, гострий, перцевий. Сирим не пробувати — викличе пухирі на язиці.

Запах слабкий, грибний, у старих екземплярів ледь землистий. Смак сирої м'якоті і молочка — дуже пекучий, перцевий, гострий, з характерним «брудним» присмаком. Сирим не пробувати.