Хрящ-молочник перцевий чи Хрящ-молочник повстистий

Шапка 5-15 см, спочатку опукла з підвернутим краєм, потім розпростерта і нарешті воронкоподібна з прогнутим центром. Колір білий, кремово-білий, у дорослих з ледь жовтуватим або охряним відтінком, особливо в центрі. Поверхня гладка, суха, матова, без зон, без опушеного краю — це відрізняє від «грузньової» групи (груздь, вовнянка, L. controversus).

Шапка 8-25 см — найбільший білий молочник, дуже м'ясиста. Спочатку напівсферична з густо опушеним підвернутим краєм, потім розпростерта і нарешті воронкоподібна. Колір білий, кремово-білий, у старих з охряним або бруднувато-жовтим відтінком, особливо в центрі. Поверхня — характерно повстиста, опушена, м'яка на дотик, як замша або повсть. Опушення особливо помітне по краю.

Пластинчастий гіменофор з найхарактернішою ознакою виду — дуже часті, тонкі, вузькі пластинки, що низхідно тягнуться на ніжку. У жодного іншого молочника пластинки не такі густі. Колір кремово-білий, у місцях пошкодження сіріють. Виділяють рясне біле молочко. Споровий порошок білий.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки рідкі (відрізняє від L. piperatus з густими пластинками), широкі, прирослі або злегка низхідні. Колір кремово-білий, з віком набуває жовтуватого або охряного відтінку, у місцях пошкодження сіріють. Виділяють біле молочко. Споровий порошок білий до блідо-кремового.

Ніжка 4-8 см заввишки, 1,5-2,5 см у товщину, циліндрична або злегка звужена донизу, щільна, у дорослих іноді з невеликими порожнинами. Колір білий. Поверхня гладка, суха, без кільця і вольви.

Ніжка 3-6 см заввишки, 1,5-4 см у товщину — масивна, коротка, циліндрична або потовщена донизу, дуже щільна. Колір білий до кремового. Поверхня опушена, як шапка, особливо у верхній частині. Без кільця і вольви.

М'якоть біла, дуже щільна, м'ясиста, крихка. При пошкодженні рясно виділяє біле молочко (його дуже багато — характерна ознака). Молочко на повітрі повільно жовтіє через 1-2 години, реакція з лугами (KOH) — оранжево-жовта.

М'якоть біла, дуже щільна, м'ясиста, навіть «дерев'яниста» — це характерна риса виду, гриб міцний і рідко червивіє. При пошкодженні рясно виділяє біле молочко, яке на повітрі повільно жовтіє через 1-2 години. На зрізі сама м'якоть теж може злегка жовтіти.

Запах слабкий, грибний, ледь смолистий. Смак сирої м'якоті і молочка — надзвичайно пекучий, гострий, чисто перцевий, без гіркоти — один з найгостріших серед молочників. Лизнули зріз — і відчуєте різке відчуття «чорного перцю» на язиці.

Запах слабкий, грибний, у старих екземплярів ледь землистий. Смак сирої м'якоті і молочка — дуже пекучий, перцевий, гострий, з характерним «брудним» присмаком. Сирим не пробувати.