Як відрізнити клітоцибе знебарвлений від рядовки білої

Шапка 2-5 см у діаметрі, у молодого гриба випукла, з часом стає лійкоподібною з вгнутим центром і тонким хвилястим краєм. Колір білуватий, кремовий, з блідо-сірими або охристими плямами, у вологу погоду — з шовковистим блиском, у суху — крейдяно-білий. Поверхня гладенька, з ледь видимими радіальними прожилками.

Шапка 4–10 см. У молодого гриба вона конусоподібна чи опукла, з підгорнутим краєм, потім розпрямляється до плоскої з невеликим низьким горбиком, а край часто хвилястий. У рядовки білої край гладенький, без рубців; рубчастий край частіше буває в березової рядовки частопластинкової.

Колір білий або кремовий, часом з блідо-жовтим відтінком. З віком центр жовтіє до вохристого чи жовтувато-бурого, а на старих шапках з'являються вохристі плями. Поверхня суха, матова й гладенька, слизькою не буває навіть у дощ.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, тонкі, низхідні по ніжці (характерна для роду Clitocybe ознака). Колір білуватий до кремового. Споровий порошок білий.

Пластинки білі, згодом блідо-жовтуваті, товсті, досить рідкі, різної довжини. Біля ніжки вони мають помітну виїмку, наче надрізані, а край пластинок дрібно зубчастий.

Відбиток спор білий. Рожеві чи шоколадні пластинки означають печерицю, а пластинки, що збігають на ніжку, клітоцибе.

Ніжка 2-4 см заввишки, 0,3-0,8 см у товщину, тонка, циліндрична, часто вигнута. Колір білуватий до кремового, у нижній частині — з білим міцеліальним пушком. Поверхня гладенька, без кільця. М'якуш ніжки щільний.

Ніжка 3–8 см заввишки й 0,8–1,5 см завтовшки, циліндрична, часом трохи потовщена донизу. Біла чи блідо-жовтувато-бура, вгорі ніби припорошена, нижче з тонкими поздовжніми волокнами, а від дотику поволі буріє.

Кільця, залишків покривала й мішкуватої піхви біля основи немає. Якщо такий мішечок є, перед Вами мухомор.

М'якуш тонкий, білий, водянистий, ламкий. На зрізі кольору не змінює. Має слабкий приємний запах (ледь солодкуватий, а за частиною довідників борошнистий) і м'який смак — і саме це додає підступності цьому виду: пахне і смакує "правильно", нічого не насторожує.

М'якоть біла, щільна, у шапці товста, на зламі помітно колір не змінює (деякі автори пишуть про ледь рожевий відтінок). Смак їдкий, пекучий, з гіркотою.

Слабкий, невиразний, ледь солодкуватий; у частині довідників його описують як борошнистий. Це додає небезпеки: запах не настораживає. Ніколи не покладайтесь на запах при ідентифікації грибів цього розміру.

Запах сильний і неприємний: різкий, як у редьки, з солодкуватою медовою ноткою, на розрізі з борошняним відтінком. У молодих грибів він слабший, у дорослих його чути здалеку. Нудотний хімічний запах, як у вареного буряка чи газу, більше властивий схожим рядовкам: березовій частопластинковій і Tricholoma inamoenum.