Рядовка білаTricholoma album

Рядовка біла (Tricholoma album) неїстівна й отруйна, тож збирати й готувати її не варто. Смак у неї їдкий і гіркий, запах різкий, а британські довідники відносять її до грибів, що подразнюють шлунок і кишечник. Головна ж небезпека білих рядовок в іншому: їх легко сплутати зі смертельно отруйними білими мухоморами.

Як готувати рядовку білу? Ніяк. Вимочування й довге відварювання не прибирають ні гіркоти, ні запаху, а від нудоти й проносу не рятують. Ми не знайшли жодного довідника, який називав би її їстівною: «умовно їстівною» її подають лише окремі сайти без джерел. Якщо Вам трапилась біла рядовка з різким запахом, залиште її в лісі.

Як вона виглядає. Шапка 4–10 см, біла чи кремова, суха й матова, ніколи не слизька. Молода опукла з підгорнутим краєм, згодом розпрямляється, лишаючи невеликий горбик, а центр з віком жовтіє до вохристого. Пластинки білі, товсті, досить рідкі, біля ніжки з виїмкою. Ніжка біла, циліндрична, без кільця й без піхви, від дотику поволі буріє. Найпомітніша ознака у неї запах: різкий, як у редьки, з солодкуватою медовою ноткою. Його часто чути ще до того, як побачите гриб.

Де і коли росте. Утворює мікоризу переважно з дубом, рідше з буком, грабом, ліщиною й березою. Трапляється в листяних і мішаних лісах на піщаних і суглинистих ґрунтах, на узліссях і в парках, часто групами і «відьминими колами». В Україні її знаходили на Київщині, в Карпатах, на Харківщині, Черкащині, Сумщині, Донеччині й у горах Криму. Сезон з кінця літа до осені: найбільше у вересні й жовтні, у теплу осінь і в листопаді.

У рядовки білої є дуже схожа «сестра», рядовка частопластинкова (Tricholoma stiparophyllum). Вона росте під березою, крупніша, край шапки часто рубчастий, а запах нудотний, хімічний, як у вареного буряка. Частина мікологів вважає їх одним видом, і багато старих знахідок «рядовки білої» насправді належать до березової. Для грибника різниці немає: обидві неїстівні.

Як відрізнити рядовку білу від блідої поганки. Біла форма блідої поганки й мухомор білий смердючий смертельно отруйні. У них є кільце чи «спідничка» на ніжці (воно може відпасти) і мішкувата піхва біля потовщеної основи, яка часто лишається в землі. Пластинки в мухоморів вільні, до ніжки не доходять. Тому білий гриб ніколи не зрізайте біля землі, а викопуйте цілим і дивіться на основу ніжки. Якщо після білих грибів нудота й пронос почались через 6 годин і пізніше, це ознака отруєння блідою поганкою: негайно телефонуйте 103, навіть якщо згодом полегшає.

З чим ще її плутають. Рядовка травнева теж біла, але росте навесні, з квітня до червня, пахне свіжим борошном, а пластинки в неї дуже густі й вузькі. Їстівна біла рядовка Tricholoma columbetta (окремої картки в нас немає) майже без запаху, з шовковистою шапкою і часто з синьо-зеленими плямами на ніжці. У печериці польової пластинки рожеві, а потім шоколадні, є кільце, а пахне вона анісом. Клітоцибе знебарвлений і клітоцибе червонуватий отруйний дрібні, тонкі, ростуть у траві, а їхні пластинки збігають на ніжку. Гігрофор жовтувато-білий слизький, з воскоподібними пластинками, а рядовка мильна пахне господарським милом.

Якщо Ви все ж з'їли рядовку білу і з'явились нудота, блювання, біль у животі чи пронос, телефонуйте 103 і скажіть, що їли лісові гриби. Збережіть рештки грибів, очистки чи фото: за ними лікар зможе виключити небезпечніший вид.