MycoNote
Клітоцибе червонуватий отруйний (Clitocybe rivulosa)
Фото: Strobilomyces · CC BY-SA 4.0 · джерело
Отруйний

Клітоцибе червонуватий отруйнийClitocybe rivulosa

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Отруйний
Сезон
Серп. — Лист.
Гіменофор
Пластинчастий
Колір шапки
Білий
Розмір
Малий (до 5 см)
Запах
Борошнистий
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Листяний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Серп. — Лист.

Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень, Листопад.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Білий, Кремовий, Рожевий
  • Форма шапки: Плоска
  • Запах: Борошнистий

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Серпень – листопад

Опис

Клітоцибе червонуватий отруйний (Clitocybe rivulosa) — третій з небезпечного тріо білуватих мускаринових Clitocybe (разом з C. dealbata і C. phyllophila). Невеликий гриб з білуватою або кремовою шапкою, що має характерні рожевуваті концентричні зони або смужки в напрямку від центру до краю — звідси і назва "рівулоза" (струмчастий, прожилковий). Росте на луках, пасовищах, у трав'янистих місцях, часто разом з лусковим опеньком (Marasmius oreades) — звідси і найчастіший випадок отруєння: грибник збирає лугові опеньки і непомітно кладе у кошик клітоцибе.

Це сильно отруйний гриб з мускариновою дією — той самий токсин, що в Іноцибе. Симптоми починаються через 15-60 хвилин після їди: профузне слинотечення, рясне потовиділення, сльозотечення, скорочення зіниць, повільне серцебиття, спазми у животі, діарея. У важких випадках — колапс, ризик зупинки серця. Антидот — атропін, у стаціонарі. Категорично не збирати в жодному вигляді. Жоден спосіб обробки токсин не нейтралізує.

В Україні поширений по всій лісовій і лісостеповій зоні: на луках, пасовищах, у садах, парках, на узліссях, дачних газонах. Сапротроф. Сезон серпень-листопад, з піком у вересні-жовтні. Часто росте групами і кільцями ("відьомськими колами") по 10-50 плодових тіл. Особливо небезпечний на тих самих ділянках, де ростуть лугові опеньки і молоді печериці.

Шапка

Шапка 2-5 см у діаметрі, у молодого гриба випукла, з часом стає плоско-розпростертою або злегка лійкоподібною з тонким хвилястим краєм. Колір білуватий до кремового, з характерними рожевувато-кремовими концентричними зонами або смужками від центру до краю — діагностична ознака. Поверхня шовковисто-матова, у вологу погоду шкірочка дещо липка.

Гіменофор

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, тонкі, низхідні по ніжці (характерна для роду Clitocybe ознака). Колір білуватий до блідо-рожевого. Споровий порошок білий.

Ніжка

Ніжка 2-5 см заввишки, 0,4-0,8 см у товщину, тонка, циліндрична, часто вигнута. Колір білуватий до кремового, у нижній частині — з білим міцеліальним пушком. Поверхня гладенька, без кільця.

М'якоть

М'якуш тонкий, білий, водянистий, ламкий. На зрізі кольору не змінює. Приємний борошнистий запах і м'який смак — небезпечно "нормальні".

Запах

Слабкий борошнистий, приємний — як у всіх мускаринових Clitocybe. Не настораживає. Смак м'який. Запах і смак не вказують на отруйність.

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Часті запитання

Що буде, якщо випадково з'їсти?

Через 15-60 хвилин — рясне слинотечення, потовиділення наскрізь одежі, сльозотечення, нежить, спазми у животі, діарея, повільне серцебиття. Негайно викликайте 103 або 112. Зберіть залишки гриба у пакет — лікарю критично знати, що з'їли. У стаціонарі введуть атропін. Прогноз сприятливий за умови швидкого звернення.

Як НЕ покласти його у кошик з луговим опеньком?

Дві ознаки. (1) Ніжка: у лугового опенька (Marasmius oreades) — тонка, гнучка, жорстка, кручена як дріт, не ламається при сильному вигинанні. У клітоцибе ніжка ламка, легко переламується. (2) Пластинки: у лугового опенька — рідкі, кремові, прирослі або вільні. У клітоцибе — часті, білі, низхідні на ніжку. (3) Капелюшок у лугового опенька — горбкуватий, рудуватий, без рожевуватих смужок. У клітоцибе — білий з рожевими концентричними зонами.

Чи можна його якось безпечно приготувати?

Ні. Мускарин термостабільний — варіння, маринування, сушіння, заморожування його не руйнують. Жоден спосіб обробки не робить цей гриб безпечним.

Де він зазвичай росте?

На луках, пасовищах, у садах, парках, на узліссях, дачних газонах, лісових галявинах. Любить трав'янисті відкриті місця з родючими ґрунтами. Часто росте у відьомських колах по 10-50 плодових тіл. Часто на тих самих ділянках, де лугові опеньки — звідси основний ризик плутанини.

У яких регіонах України трапляється?

По всій лісовій і лісостеповій зоні, у степу — у парках і лісосмугах. Дуже поширений вид — зустрічається у будь-якому регіоні. Особливо часто на культурних луках, пасовищах, у садах.

Коли він плодоносить?

Серпень — листопад, з піком у вересні-жовтні. Збігається з сезоном лугових опеньок і молодих печериць — звідси ризик плутанини. У літню спеку і взимку не плодоносить.

З якими їстівними грибами найчастіше плутають?

З луговим опеньком (Marasmius oreades) — найчастіше і найфатальніше. З молодою печерицею луговою (Agaricus campestris). З рядівкою травневою (Calocybe gambosa) — весняна, але іноді хвиля восени. Загальне правило: на луках не брати дрібні білуваті гриби без перевірки трьох ознак: жорсткість ніжки (на отрута ламка), низхідність пластинок (у отруйного є), споровий відбиток (білий у отруйного).

Як відрізнити від C. dealbata і C. phyllophila?

Без мікроскопа надійно відрізнити майже неможливо — три види настільки схожі, що часто об'єднують у комплекс "маленькі білі говорушки". Принципова ознака C. rivulosa — рожевуваті концентричні зони на шапці. Але всі три однаково отруйні, тому для збирача різниця не принципова: всі три однаково небезпечні і всі однаково не беруться у кошик.

Клітоцибе червонуватий отруйний їстівний чи отруйний?
Клітоцибе червонуватий отруйний — отруйний. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Клітоцибе червонуватий отруйний: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у клітоцибе червонуватого отруйного — пластинчастий.
Яка шапка у клітоцибе червонуватого отруйного?
Шапка 2-5 см у діаметрі, у молодого гриба випукла, з часом стає плоско-розпростертою або злегка лійкоподібною з тонким хвилястим краєм.
Яка ніжка у клітоцибе червонуватого отруйного?
Ніжка 2-5 см заввишки, 0,4-0,8 см у товщину, тонка, циліндрична, часто вигнута. Колір білуватий до кремового, у нижній частині — з білим міцеліальним пушком. Поверхня гладенька, без кільця.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine