Рядовка жовто-червонаTricholomopsis rutilans
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Умовно їстівний
- Сезон
- Серп. — Жовт.
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Жовтий
- Розмір
- Середній (5–15 см)
- Запах
- Без запаху
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Хвойний ліс, Мішаний ліс
Коли з'являється?
Серп. — Жовт.
Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Жовтий, Червоний, Фіолетовий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Без запаху
Опис
Рядовка жовто-червона (Tricholomopsis rutilans) — яскравий і легко впізнаваний гриб хвойних пнів з характерним поєднанням жовтих пластинок і червоно-пурпурно-малинової опушеної шапки. Латинський епітет rutilans — "червоніюча, малиново-блискуча" — відмінно передає колір. Шапка 4-12 см у діаметрі, опукла до плоскої, золотисто-жовта, але вкрита щільними дрібними червоно-пурпуровими лусочками-волокнами, що створюють ефект "плямистого килима" або "полум'я". Молоді — особливо яскраві, з виразним червоним переважанням; старі — більш жовті з рудими розводами.
Умовно-їстівна: молоді плодові тіла можна готувати після відварювання 10-15 хв зі зливом води, але кулінарна якість невелика — м'якуш ватний, з кислувато-гіркуватим присмаком, який не повністю зникає при готуванні. У старій радянській літературі — "їстівний 4-ї категорії", сьогодні рекомендують спочатку відварити, а у сумніві — пройти повз. Серйозних шлунково-кишкових реакцій звичайно не дає.
Гриб — сапротроф відмерлої хвойної деревини (сосна, ялина), на пнях і повалених стовбурах. Завдяки яскравому забарвленню легко помітити навіть здаля. На відміну від рядовок справжніх (Tricholoma), належить до окремого роду Tricholomopsis з пов'язаною, але дещо іншою екологією і анатомією.
Головне — впізнавати, бо дуже фотогенічний і часто буває у фото-добірках. Сплутати з чимось серйозно отруйним складно (немає двійників з таким же поєднанням жовтих пластинок і червоних лусочок).
В Україні рядовка жовто-червона звичайна у хвойних і змішаних лісах: Карпати, Прикарпаття, Полісся, частково лісостеп у соснових масивах. Сезон серпень — жовтень. Часто росте групами по 3-10 плодових тіл на одному пні.
Шапка
Шапка 4-12 см у діаметрі, у молодого опукла з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою з ледь хвилястим краєм. Шкірочка золотисто-жовта, щільно вкрита дрібними червоно-пурпуровими лусочками-волокнами, особливо у центрі — там лусочки можуть зливатися у суцільне червоне поле. До краю — лусочки розрідженіші, жовтий тон переважає. У старих плодових тіл — переважно жовто-охряна з рудими плямами.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор — пластинки виємчасто приросли до ніжки, часті, м'ясисті, виразно золотисто-жовті (один з найяскравіших жовтих гіменофорів серед рядовок). Споровий порошок білий до кремового — характерна риса роду Tricholomopsis (не рожевий, як у Rhodocollybia).
Ніжка
Ніжка 4-8 см заввишки, 0,8-2 см у товщину, циліндрична, у старого порожня всередині. Колір жовтуватий до жовто-помаранчевого, у нижній частині вкрита такими ж червоно-пурпуровими лусочками, як шапка. Поверхня сухо-волокниста. Без кільця.
М'якоть
М'якуш жовтуватий, у шапці тонкий, ватний, у ніжці жорсткуватий. На зрізі помітних кольорових змін немає. Запах слабкий грибний, у дозрілих — з ноткою деревини або трухи, смак слабкий з кислувато-гіркуватим присмаком.
Запах
Слабкий грибний з нотками деревини, без виразних особливостей. Не різкий.
›Наукові синоніми (7)
Agaricus aurantius Batsch, Elenchus fungorum: 45 (1783), Gymnopus rutilans (Schaeff.) Gray, A natural arrangement of British plants 1: 605 (1821), Tricholoma rutilans (Schaeff.) P. Kumm., Der Führer in die Pilzkunde: 133 (1871), Cortinellus rutilans (Schaeff.) P. Karst., Bidrag till Kännedom av Finlands Natur och Folk 32: 24 (1879), Gyrophila rutilans (Schaeff.) Quél., Enchiridion Fungorum in Europa media et praesertim in Gallia Vigentium: 11 (1886), Pleurotus rutilans (Schaeff.) Dumée, Bull. Soc. Myc. France: 100 (1917), Flammula squamulosa Velen., Ceske Houby 3: 512 (1921)
Двійники
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Лепіста ліловонога
Collybia personata
Рядовка величезна
Tricholoma colossus
Рядовка взута
Tricholoma caligatum
Рядовка коричнева
Tricholoma imbricatum
Рядовка наземна
Рядовка наземна
_Ricken_185798.webp)
Рядовка опенькоподібна
Tricholoma focale
Рядовка сіра
Tricholoma saponaceum
Рядовка темно-сіра
Tricholoma portentosum
Часті запитання
Чи можна її їсти?
Можна, але без особливого ентузіазму. Кулінарна якість невелика — ватний м'якуш з кислувато-гіркуватим присмаком. У народних кошиках Заходу і Центру України майже не збирають. Якщо хочеться спробувати — молоді яскраво-червоні, обов'язково відварити 10-15 хв перед смаженням. Маленька порція спочатку, перевірити свою реакцію.
Чи має небезпечних двійників?
Серйозно отруйних — ні. Поєднання жовтих пластинок і червоно-пурпурових лусочок на жовтій шапці на хвойному пні — унікальне, не сплутати з нічим небезпечним. Деякі плутають з Pholiota aurivella (опеньок золотистий) — той теж жовтий з лусочками, але лусочки золотисто-руді, не пурпурові, і пластинки кремово-руді, не виразно жовті.
Як її готувати, якщо все одно хочеться?
Обов'язково відварити 10-15 хв у підсоленій воді, воду злити. Потім — смажити з цибулею і вершками, тушкувати, у мікс з більш смачними грибами. Маринувати — нормально, але смак менш виразний, ніж у опеньків. Сушити — погано, м'якуш втрачає аромат.
Де її шукати, щоб впізнавати?
На відмерлих хвойних пнях і повалених стовбурах (сосна, ялина), іноді на сильно гнилій підстилці поряд з пнем. У хвойних і змішаних лісах. Не на ґрунті — це принципово, відрізняє від звичайних рядовок (Tricholoma).
У яких регіонах України трапляється?
Звичайна у лісовій зоні з хвойними породами: Карпати, Прикарпаття, Полісся, частково лісостеп у соснових масивах.
Коли її шукати?
Серпень — жовтень, з піком у вересні. Любить вологу осінь.
На що схожа?
На Tricholomopsis decora (рядовка прикрашена) — близький родич, але вся жовта без червоних лусочок, тільки з дрібними жовто-бурими волокнами. На Pholiota aurivella (опеньок золотистий) — жовто-золотисті лусочки, не пурпурові, на листяних деревах. На Hypholoma fasciculare (несправжній опеньок сірчано-жовтий) — той дрібніший, на пнях групами, отруйний (зеленувато-сірі пластинки).
Рядовка жовто-червона їстівна чи отруйна?
Рядовка жовто-червона: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у рядовки жовто-червоної?
Яка ніжка у рядовки жовто-червоної?
Який запах і смак у рядовки жовто-червоної?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine