Рядовка коричневаTricholoma imbricatum
Паспорт
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Коричневий
- Розмір
- Середній (5–15 см)
✓ Умовно їстівний
Найчастіше плутають із двійником: Рядовка мильна (неїстівний).
Швидкі відповіді
Де шукати?
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Коричневий, Темно-коричневий
- Форма шапки: Горбиста
- Запах: Борошнистий
Опис
Рядовка коричнева (Tricholoma imbricatum) — звичайна осіння рядовка соснових лісів з матовою каштаново-коричневою шапкою з ледь помітним лусочко-волокнистим візерунком. Латинський епітет imbricatum — "черепицеподібний" — натяк на дрібний волокнистий візерунок шапки, що нагадує черепицю. Шапка 5-12 см у діаметрі, м'ясиста, опукла до плоскої з низьким горбком у центрі, темно-каштаново-коричнева, у вологу погоду блискуча, у суху — матова з тонким лускатим узором.
Умовно-їстівна — молоді плодові тіла можна готувати після відварювання 10-15 хв зі зливом води. Гіркувато-борошнистий присмак сирого м'якуша зникає після відварювання, але кулінарна якість середня — гриб не порівнюється з рижиками чи маслюками, ідеальний як "наповнювач" у мікс. У народі збирають помірно — там, де нема смачніших грибів. У старій радянській літературі — "їстівний 4-ї категорії".
Головне — впізнати серед інших бурих рядовок (T. pessundatum, T. ustaloides, T. albobrunneum, T. fulvum, T. populinum), частина з яких теж умовно-їстівна, а частина — з невизначеною безпекою. Загальний принцип для бурих рядовок: збираємо тільки впевнено розпізнані, у сумніві — пропускаємо.
Гриб — мікоризний партнер сосни (рідше ялини), росте на лісовій підстилці у соснових і мішаних лісах. Сезон серпень — листопад, з піком у вересні-жовтні. Часто росте групами або "рядами" — звідси і родова назва "рядовка".
В Україні рядовка коричнева звичайна у соснових і ялиново-соснових лісах: Карпати, Прикарпаття, Полісся, частково лісостеп. У степу — у штучних соснових посадках.
Шапка
Шапка 5-12 см у діаметрі, у молодого опукло-куляста з підвернутим краєм, з віком стає плоско-опуклою з низьким широким горбком у центрі. Шкірочка матова, у вологу погоду злегка слизька. Колір темно-каштаново-коричневий, у центрі — насиченіший, до краю — світліший. Поверхня тонко-волокниста або ледь лускато-волокниста — "черепичний" візерунок, особливо помітний на освітлених сторонах шапки. Край рівний, у молодого підвернутий, у старого — хвилястий.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор — пластинки виємчасто приросли до ніжки, середньо часті, м'ясисті. У молодого — білуваті, з віком стають кремовими з охряно-бурими плямами на краях. Споровий порошок білий.
Ніжка
Ніжка 5-10 см заввишки, 1-2,5 см у товщину, щільна, циліндрична, у старого з потовщенням донизу. Колір білуватий у верхній частині, нижче — буруватий, у нижній третині часто з охряно-каштановими плямами. Поверхня тонко-волокниста. Без кільця.
М'якоть
М'якуш щільний, білий, у місцях зрізу кольору не змінює або повільно набуває на повітрі блідо-жовтуватого відтінку. Запах слабкий борошнистий, смак спочатку м'який, потім гіркувато-борошнистий — з характерним рядовочним післясмаком.
Запах
Слабкий борошнистий запах, характерний для багатьох рядовок (з ноткою свіжо-помеленої муки).
›Наукові синоніми (5)
Agaricus imbricatus Fr. (1815), Agaricus vaccinus subsp. imbricatus (Fr.) Pers. (1828), Gyrophila imbricata (Fr.) Quél. (1886), Tricholoma subimbricatum Velen. (1920), Cortinellus imbricatus (Fr.) Raithelh. (1970)
Як не сплутати
Двійники і порівняння
Порівняти з іншим грибом| Ознака | Рядовка коричнева | Рядовка мильна |
|---|---|---|
| Гіменофор | Пластинчастий | Пластинчастий |
| Колір шапки | Коричневий, Темно-коричневий | Сірий, Оливковий, Коричневий |
| Запах | Борошнистий | Хімічний |
| Їстівність | Умовно їстівний | Неїстівний |
Інші двійники
Рядовка наземнаУмовно їстівнийпорівняння →
Рядовка тополеваУмовно їстівнийпорівняння →- Рядовка лускатаУмовно їстівнийпорівняння →
Знахідки читачів · 0
Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Рядовка величезна
Tricholoma colossus
Рядовка взута
Tricholoma caligatum
Рядовка опенькоподібна
Tricholoma focale
Рядовка темно-сіра
Tricholoma portentosum
Рядовка тигриста отруйна
Tricholoma pardinum
Рядовка червонувата
Tricholoma orirubens
Зеленушка
Tricholoma equestre
Лепіста ліловонога
Collybia personata
Часті запитання
Чи варто її збирати?
Можна, але без ентузіазму. Кулінарна якість середня — м'якуш гіркувато-борошнистий, потребує відварювання. Йде у мікс з більш смачними грибами. Окремо страви робити — нецікаво. Якщо у бору багато рижиків і маслюків — обходіть рядовку коричневу повз.
Як її відрізнити від інших бурих рядовок?
Ключові ознаки T. imbricatum: (1) шапка темно-каштанова, МАТОВА (не слизька) у звичайну погоду; (2) тонко-волокниста "черепичка" на шкірочці; (3) росте під соснами; (4) запах борошнистий; (5) гіркувато-борошнистий смак, який зникає після відварювання. Близькі види: T. pessundatum (слизька шапка), T. ustaloides (з гіркішим смаком), T. albobrunneum (білий край шапки).
Чи має небезпечних двійників?
Серед бурих рядовок смертельно отруйних немає, але деякі (наприклад, T. ustale) викликають гастроентерит, а ще кілька видів невизначеної безпеки (T. ustaloides, деякі рідкісні). Загальне правило: збираємо тільки впевнено розпізнані. Pholiota lenta (підвишеник слизький) — теж бурий, але на пнях, з кільцем-плівкою на ніжці. Cortinarius spp. (павутинники) — бурі з ржавим спор-порошком і павутинистим залишком на ніжці — серед них є смертельно отруйні (orellanin-вмісні види). Принципова перевірка: спор-порошок рядовки — БІЛИЙ, павутинника — РУДО-ІРЖАВИЙ.
Як її готувати?
Обов'язково відварити 10-15 хв у підсоленій воді, воду злити. Потім — смажити з цибулею, тушкувати з картоплею, у супи, маринувати. У мікс з рижиками, маслюками — добре заповнює, додає об'єму. Сушити — нормально, але аромат середній.
Де її шукати?
На лісовій підстилці у соснових і ялиново-соснових лісах, серед моху, у траві біля старих сосон. На піщаних і кислих ґрунтах. Часто росте рядами або групами — звідси і назва.
У яких регіонах України трапляється?
Звичайна у лісовій зоні з хвойними породами: Карпати, Прикарпаття, Полісся, частково лісостеп у соснових масивах. У степу — у штучних соснових посадках.
Коли її шукати?
Серпень — листопад, з піком у вересні-жовтні. Любить теплу осінь, плодоносить аж до перших легких морозів.
З якими грибами її плутають?
З T. pessundatum (рядовка вологолюбна) — слизька шапка, без "черепички". З T. ustaloides — виразно гірша, з пекучим смаком. З T. albobrunneum — з білим краєм шапки. З Cortinarius brunneus та іншими бурими павутинниками — рудо-іржавий спор-порошок, павутиниста плівка на ніжці у молодих, серед них є отруйні. Принципова перевірка через спор-принт при будь-якому сумніві.
Рядовка коричнева їстівна чи отруйна?
Рядовка коричнева: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у рядовки коричневої?
Яка ніжка у рядовки коричневої?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine