ПідвишеньClitopilus prunulus
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Їстівний
- Сезон
- Черв. — Жовт.
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Білий
- Розмір
- Малий (до 5 см)
- Запах
- Борошнистий
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Листяний ліс, Мішаний ліс
Коли з'являється?
Черв. — Жовт.
Активні місяці: Червень, Липень, Серпень, Вересень, Жовтень.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Білий, Кремовий
- Форма шапки: Воронкоподібна
- Запах: Борошнистий
Опис
Підвишень (Clitopilus prunulus) — один з найважливіших "страхових" грибів української мікології: їстівний, смачний, і одночасно дуже схожий на смертельно отруйного двійника — ентоломи отруйну (Entoloma sinuatum). У народі його ще називають "іванчик", "мукоплиз" або "плодова сливоносачка". Латинський епітет prunulus — про виразний борошнистий запах, який нагадує запах сирого тіста або щойно змеленого зерна.
Їстівний, смачний. Молоді гриби мʼясисті, з ароматним грибним смаком і характерною нотою свіжого хліба. Підходить для смаження, маринування, у міксі з іншими грибами. Самостійна страва — приємна, але без "вау".
Найкритичніше — двійник. Ентоломи отруйна (Entoloma sinuatum) виглядає дуже схоже: біла мʼясиста шапка, низхідні білуваті пластинки, відсутність кільця і вольви. Принципова відмінність — колір спорового порошку і пластинок: у підвишеня РОЖЕВИЙ (спори рожеві, тож і зрілі пластинки рожевіють), у ентоломи — рожево-кремовий до брудно-рожевого, і часто з виразним брудно-кремовим відтінком. Запах ентоломи — сирий борошняний, але з прогірклою або кислуватою ноткою, не приємно-свіжий, як у підвишеня. Для початківців: не збирати взагалі. Для досвідчених: робити споровий відбиток обов'язково.
В Україні поширений у листяних і мішаних лісах: Карпати, Прикарпаття, Полісся, лісостеп. Сапротроф або слабкий мікоризний партнер. Сезон червень — жовтень, з піком у серпні-вересні. Часто росте групами по 3-10 плодових тіл у вологих узліссях. Назва "підвишень" — від традиції, що його часто знаходять під вишневими і сливовими деревами, але це випадковий зв'язок: гриб не специфічний до плодових.
Шапка
Шапка 3-10 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична, з часом стає опукло-плоскою до лійкоподібної з тонким хвилястим краєм. Колір білий до кремового, з ледь сірувато-рожевим відтінком у старого. Поверхня гладенька, сухувата, у вологу погоду ледь липка. Край шапки тонкий.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор — пластинки низхідні по ніжці, часті, тонкі. У молодого — білуваті, з віком стають рожевими через дозрілий рожевий споровий порошок. Споровий порошок РОЖЕВИЙ — головна діагностична риса виду (і всього роду Clitopilus). У більшості пластинчастих грибів порошок білий або бурий — рожевий порошок підкаже, що це або підвишень, або ентоломи.
Ніжка
Ніжка 3-7 см заввишки, 0,7-1,5 см у товщину, циліндрична, відносно коротка, часто звужена донизу. Колір білий до кремового. Поверхня з тонкими повздовжніми волокнами. Без кільця і без вольви.
М'якоть
М'якуш щільний, білий, на зрізі кольору не змінює. Запах виразний борошнистий — як сире тісто, щойно змелене зерно — найхарактерніша ознака виду.
Запах
Виразний борошнистий, приємний, як сире тісто або свіжо змелене зерно (рос. "запах огуречной муки"). Свіжий, не прогірклий — це відрізняє від ентоломи отруйної, у якої запах теж борошнистий, але з кислою або прогірклою ноткою.
Двійники
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Ентолома весняна
Entoloma vernum
Ентолома садова їстівна
Entoloma clypeatum
Опеньок зсихаючий
Desarmillaria tabescens
Опеньок темний
Armillaria ostoyae
Опеньок товстоногий
Armillaria gallica
Опеньок тополевий
Cyclocybe aegerita
Геріцій гребінчастий
Hericium erinaceus
Лисичка бліда
Cantharellus pallens
Часті запитання
Чи безпечно його їсти?
Так, за умови виключення двійника — ентоломи отруйної (Entoloma sinuatum). Сам по собі смачний і безпечний. Молоді гриби кращі. Початківцям рекомендуємо не збирати через близькість двійника. Досвідченим — обов'язково робити споровий відбиток і перевіряти запах.
Як його точно відрізнити від ентоломи отруйної?
Три критичні ознаки в комплексі. (1) Запах: підвишень — свіжо-борошнистий, приємний, як сире тісто. Ентоломи — борошнистий, але з прогірклою або кислою ноткою, неприємний. (2) Розмір: підвишень — невеликий (3-10 см шапки), мʼякий. Ентоломи — значно більший (8-20 см), мʼясистіший, з виразним білим м'якушем. (3) Споровий відбиток: у підвишеня — чисто рожевий, лососево-рожевий. У ентоломи — рожевий з виразним бруднуватим, кремовим або жовтуватим відтінком. Обов'язково робити споровий відбиток: накрити шапку папером на 6-12 годин.
Що буде, якщо помилитися з ентоломою?
Ентоломи отруйна викликає сильний гастроентерит через 30 хв - 2 год після їди: повторне блювання, сильні болі у животі, водяниста або кровава діарея, дегідратація. Тривалість 12-48 годин, потребує госпіталізації. Не смертельна, але серед "м'яких" отруєнь — одне з найважчих. У важких випадках можлива дегідратація з ускладненнями. Швидка допомога обов'язкова.
Що таке споровий відбиток і як його зробити?
Спор-принт — паперовий слід від падаючих спор зрілого гриба, дозволяє точно визначити колір спорового порошку (критична діагностична ознака). Як робити: зрізати ніжку гриба, покласти шапку пластинками донизу на чистий аркуш паперу (половину білого, половину чорного — щоб був видний як темний, так і світлий слід). Накрити склянкою для збереження вологості. Залишити на 6-12 годин. Через цей час підняти шапку — на папері залишиться рожевий, білий або бурий слід спор. Це базовий діагностичний інструмент мікології, варто навчитися.
Де його шукати?
У листяних і мішаних лісах — переважно з дубом, буком, грабом, березою. Любить вологі узлісся, тінисті схили, лісові галявини. Назва "підвишень" — від народної традиції збирати під дикими вишнями і сливами, але це випадково — він не специфічний до плодових дерев.
У яких регіонах України трапляється?
По всій лісовій і лісостеповій зоні: Карпати, Прикарпаття, Полісся, лісостеп. У степу — у заплавних дібровах і парках.
Коли його шукати?
Червень — жовтень, з піком у серпні-вересні. Любить теплу вологу погоду після літніх дощів.
З якими грибами його плутають?
Найголовніше — з ентоломою отруйною (Entoloma sinuatum), що дає тяжке отруєння (див. вище). Також — з клітоцибом блідим (Clitocybe candicans) — теж білий, але без борошнистого запаху, не їстівний. З молодими білими гіфолами — теж не цікаві. Канон: при будь-якому сумнівах щодо білого пластинчастого гриба з рожевим або кремовим відтінком пластинок — пропускаємо.
Чому його називають іванчик?
Від традиції з'являтися близько до дня Іоана (Купала) — кінець червня — початок липня, перша хвиля плодоношення у вологе літо. У різних регіонах України також називають "мукоплиз" (борошнистий слизький), "плодова сливоносачка" (під сливами), "печериця борошниста". Сучасна літературна норма — "підвишень".
Підвишень їстівний чи отруйний?
Підвишень: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у підвишеня?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine