Підтримати MycoNote →

MycoNote

Як відрізнити печерицю польову від рядовки білої

Рядовка біла отруйна

Печериця польова і Рядовка біла зовні схожі, тому їх легко сплутати — але печериця польова їстівна, а рядовка біла отруйна. Головна зовнішня відмінність — кільце (покривало): у печериці польової — кільце є, у рядовки білої — кільця немає. Гриби також різняться за такими ознаками: зміна м'якоті, запах, розмір. За найменшого сумніву гриб краще не брати.

Не впевнені? Визначити за фото

Ознаки поруч

Печериця польоваРядовка біла
Порівняння характеристик: Печериця польова та Рядовка біла
Клас їстівностіПечериця польова: ЇстівнийРядовка біла: Отруйний
ПризначенняПечериця польова: Свіже приготування, Сушення, МаринуванняРядовка біла: Не вживають
РозмірПечериця польова: Великий (понад 15 см)Рядовка біла: Середній (5–15 см)
Колір шапкиПечериця польова: Білий, КремовийРядовка біла: Білий, Кремовий, Блідо-жовтий
Форма шапкиПечериця польова: ОпуклаРядовка біла: Опукла, Плоска, Горбиста
Поверхня шапкиПечериця польова: ГладкаРядовка біла: Суха, Гладка
СмакПечериця польова: М'якийРядовка біла: Їдкий, Гіркий
ЗапахПечериця польова: Приємний, Анісовий, МигдальнийРядовка біла: Неприємний, Редьковий, Медовий
Зміна м'якотіПечериця польова: ЖовтієРядовка біла: Не змінюється
НіжкаПечериця польова: ЦентральнаРядовка біла: Центральна, Суцільна
Кільце (покривало)Печериця польова: Кільце єРядовка біла: Кільця немає
СубстратПечериця польова: Ґрунт, ГнійРядовка біла: Ґрунт, Листяна підстилка
Тип живленняПечериця польова: СапротрофРядовка біла: Мікоризоутворювач
Дерева-партнериПечериця польова: —Рядовка біла: Дуб, Бук, Граб, Ліщина, Береза
Як ростеПечериця польова: Колом, ГрупоюРядовка біла: Групою, Колом, Поодинці

Однакові в обох: сезон, гіменофор.

Коли і де трапляються разом

Разом: серпень–листопад

Сезони збігаються: серпень–листопад. У цей час обидва можуть трапитися в одному лісі. Спільних місць зростання в картках немає.

Печериця польова

Сезон плодоношення

Червень – листопад

Рядовка біла

Сезон плодоношення

Серпень – листопад

Як виглядають

Шапка, Гіменофор, Ніжка, М'якоть, Запах

Шапка

Печериця польова

Шапка 6-20 см у діаметрі, у молодого гриба щільно напівсферична до яйцеподібної, край часто підгорнутий. З часом стає опукло-плоскою. Колір чисто білий до кремового, з тонкими жовтуватими відтінками у старого, при дотику плями жовтіють до охряних. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь липка, у суху — суха матова. Іноді з тонкими волокнистими лусочками у центрі.

Рядовка біла

Шапка 4–10 см. У молодого гриба вона конусоподібна чи опукла, з підгорнутим краєм, потім розпрямляється до плоскої з невеликим низьким горбиком, а край часто хвилястий. У рядовки білої край гладенький, без рубців; рубчастий край частіше буває в березової рядовки частопластинкової.

Колір білий або кремовий, часом з блідо-жовтим відтінком. З віком центр жовтіє до вохристого чи жовтувато-бурого, а на старих шапках з'являються вохристі плями. Поверхня суха, матова й гладенька, слизькою не буває навіть у дощ.

Гіменофор

Печериця польова

Пластинчастий гіменофор — пластинки вільні, часті. У молодого — сірувато-білі, з рожевуватим відтінком, з віком стають темно-коричневими, шоколадно-чорнуватими. Споровий порошок темно-бурий.

Рядовка біла

Пластинки білі, згодом блідо-жовтуваті, товсті, досить рідкі, різної довжини. Біля ніжки вони мають помітну виїмку, наче надрізані, а край пластинок дрібно зубчастий.

Відбиток спор білий. Рожеві чи шоколадні пластинки означають печерицю, а пластинки, що збігають на ніжку, клітоцибе.

Ніжка

Печериця польова

Ніжка 6-12 см заввишки, 1,5-3 см у товщину, товста, мʼясиста, циліндрична, у нижній частині злегка потовщена. Колір білий до кремового. У верхній частині — крупне плівчасте подвійне кільце з характерним "зубчатим" нижнім краєм (схоже на колесо) — діагностична риса виду.

Рядовка біла

Ніжка 3–8 см заввишки й 0,8–1,5 см завтовшки, циліндрична, часом трохи потовщена донизу. Біла чи блідо-жовтувато-бура, вгорі ніби припорошена, нижче з тонкими поздовжніми волокнами, а від дотику поволі буріє.

Кільця, залишків покривала й мішкуватої піхви біля основи немає. Якщо такий мішечок є, перед Вами мухомор.

М'якоть

Печериця польова

М'якуш щільний, мʼясистий, білий, на зрізі повільно жовтіє у м'якуші шапки і верхньої частини ніжки. Не червоніє (на відміну від A. silvaticus). Запах виразний анісово-мигдальний — характерна ознака виду.

Рядовка біла

М'якоть біла, щільна, у шапці товста, на зламі помітно колір не змінює (деякі автори пишуть про ледь рожевий відтінок). Смак їдкий, пекучий, з гіркотою.

Запах

Печериця польова

Виразний анісово-мигдальний, фруктовий — найхарактерніша діагностична ознака. Розкривається при розтиранні м'якуша між пальцями. Цей запах — одне з найприємніших грибних вражень у польовому грибництві.

Рядовка біла

Запах сильний і неприємний: різкий, як у редьки, з солодкуватою медовою ноткою, на розрізі з борошняним відтінком. У молодих грибів він слабший, у дорослих його чути здалеку. Нудотний хімічний запах, як у вареного буряка чи газу, більше властивий схожим рядовкам: березовій частопластинковій і Tricholoma inamoenum.

Схожі порівняння

Джерела · 16

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine
  • [7]First Nature, Pat O'Reilly
  • [8]Wikipedia (English)
  • [9]Prylutskyi O. et al. Reference-based checklist of gilled Agaricales from Ukraine. Biodiversity Data Journal, 2023, 11: e99101, Prylutskyi O. et al. (2023)
  • [10]Funga Nordica: Tricholoma (Christensen & Heilmann-Clausen 2008), Christensen M., Heilmann-Clausen J. (2008)
  • [11]Heilmann-Clausen J. et al. Taxonomy of Tricholoma in northern Europe based on ITS sequence data and morphological characters. Persoonia, 2017, 38: 38–57, Heilmann-Clausen J., Christensen M., Frøslev T.G., Kjøller R. (2017)
  • [12]Wikipedia (de): Strohblasser Ritterling
  • [13]Wikigrib: Рядовка белая
  • [14]Svampguiden: Chemical Knight (Tricholoma stiparophyllum)
  • [15]Pegler D.N., Watling R. British toxic fungi. Bulletin of the British Mycological Society, 1982, 16(1): 66–75, Pegler D.N., Watling R. (1982)
  • [16]Diaz J.H. Syndromic diagnosis and management of confirmed mushroom poisonings. Critical Care Medicine, 2005, 33(2): 427–436, Diaz J.H. (2005)