MycoNote безкоштовний і без платних підписок. Тримається на підтримці читачів. Сайт живе завдяки читачам. Підтримати проєкт →Підтримати MycoNote →
Оновлено
Отруйний двійник лисички, павутинник красивіший, видає себе знизу шапки: у лисички там товсті тупі складки, що розгалужуються й збігають на ніжку, а в павутинника справжні тонкі пластинки, які з віком стають іржаво-бурими. Помилка коштує нирок, тож кожен гриб перевертайте окремо.
Самі лисички отруйними не бувають. Лисичка (Cantharellus cibarius) їстівна, а павутинник красивіший (Cortinarius rubellus, його ще називають павутинником червонуватим, а в медичній літературі C. speciosissimus) смертельно отруйний. Його отрута орелланін руйнує нирки, і перші ознаки отруєння приходять лише через дні. Найчастіше він потрапляє в кошик не замість жовтої лисички, а разом із лійочником трубковидним (Craterellus tubaeformis), якого в народі звуть лисичкою трубчастою: вони ростуть буквально поруч.
Низ шапки. У лисички й лійочника замість пластинок товсті тупі складки з перемичками, вони розгалужуються й збігають на ніжку. У павутинника справжні пластинки, тонкі, як лезо, і рідкуваті: у молодого вохристі чи кольору кориці, у дорослого іржаво-бурі. Це найнадійніша ознака.
Павутинисте покривальце. У молодого павутинника між краєм шапки й ніжкою натягнута тонка павутинка, а на ніжці від неї лишаються волокна, присипані іржавими спорами. У лисичок нічого схожого немає.
Відбиток спор. У павутинника іржаво-бурий. У лисички блідо-жовтуватий або кремовий, у лійочника білий чи ледь жовтуватий. Іржаво-бурого порошку лисички не дають.
Ніжка. У павутинника вона волокниста, кольору шапки або світліша, часто з жовтими поясками чи зигзагом від покривала, особливо в молодих грибів (у старих візерунок може стертися). У лійочника ніжка жовта, порожниста, трохи сплющена. У лисички коротка, щільна, плавно переходить у шапку.
Шапка. Лисичка яєчно-жовта, лійкою з хвилястим краєм. Павутинник рудо-бурий, лисячого кольору, шапка 3–8 см, спершу дзвоником, потім опукла, часто з гострим горбиком посередині. Горбик буває й тупим, тож на нього не покладайтеся.
Не працює
Колір. Руда шапка павутинника схожа і на коричневу шапку лійочника, і, для новачка, на лисичку.
Не працює
Запах. Павутинник пахне хіба що трохи редькою і нічим не відлякує.
Не працює
Варіння, смаження, сушіння. Орелланін від цього не руйнується, а сушені гриби лишаються отруйними десятиліттями.
Не працює
«Наступного дня все добре». Перші ознаки зазвичай з'являються через 1,5–6 днів, тому добре самопочуття після вечері нічого не означає.
Переверніть кожен гриб, і лисички, і лійочники. Складки чи пластинки?
Бачите тонкі пластинки, як у звичайного «пластинчастого» гриба: це не лисичка, не кладіть його в кошик.
У молодих грибів огляньте край шапки й ніжку: павутинка, жовті пояски, іржавий наліт означають павутинник.
Якщо сумніваєтеся, покладіть шапку пластинками донизу на білий папір на кілька годин. Іржаво-бурий порошок дає павутинник, а не лисичка.
Знайшли павутинник серед зібраного: викиньте весь кошик.
Орелланін уражає нирки, і протиотрути від нього немає. Перші ознаки: нудота, блювання, біль у животі, сильна пекуча спрага, головний біль, озноб, ломота в м'язах. Зазвичай вони приходять через 1,5–6 днів, зрідка вже наступного дня, а ниркова недостатність розвивається поступово, аж до 2–3 тижнів після їжі. Часто вона незворотна, і тоді потрібні діаліз або пересадка.
Телефонуйте 103 і збережіть залишки грибів (або фото). Не викликайте блювання самі. Активоване вугілля лише за порадою лікаря чи диспетчера 103. Якщо в страві могли бути павутинники, негайно телефонуйте 103 або їдьте в лікарню, навіть якщо почуваєтеся добре, попросіть перевірити нирки (креатинін) і скажіть про гриби, з'їдені за останні три тижні.
Павутинник красивіший і лійочник трубковидний люблять ті самі місця: вологі ялинові й соснові ліси на кислому ґрунті, мох, чорничник. Норвезька служба отрут пише, що вони часто ростуть на одних ділянках лісу, а шведські дослідники повідомляють про кілька отруєнь саме через таку плутанину. Шапка лійочника коричнева, 2–5 см, і серед жмені таких грибів один рудий павутинник легко проґавити.
Норвезькі контролери грибів за один сезон викинули 11 кошиків повністю через цей павутинник. Їхня порада проста: лійочники зрізайте по одному, а не жменею. А якщо павутинник уже лежить у кошику, викиньте весь вміст, а не лише його.
Якщо ваш «двійник» яскраво-помаранчевий, м'якуватий, з густими тонкими пластинками, що багато разів роздвоюються, і росте на хвойній підстилці, то це, найпевніше, лисичка несправжня. Вона не смертельна, але її краще не брати: про неї окремо в порівнянні лисички з лисичкою несправжньою.
Улітку 1979 року в Шотландії троє молодих людей з'їли павутинники; за британським довідником, гриби прийняли за лисички. Двоє так і не відновили роботу нирок і через 9 місяців отримали пересадку. У Швеції з 1979 до 1993 року отруїлися 22 людини, у 9 нирки відмовили назавжди, п'ятьом пересадили нирку. Шведські лікарі пишуть, що для тяжкої ниркової недостатності вважається достатньо одного-трьох таких грибів.
У 2008 році письменник Ніколас Еванс із родиною в Шотландії приготував павутинники разом із лисичками. Сам він вважав їх білими грибами, хоча під шапкою в них були пластинки. Четверо дорослих опинилися на діалізі, Еванс прожив на ньому близько трьох років, доки йому не пересадили нирку.
Лисичка росте з червня до жовтня і з листяними, і з хвойними деревами. Павутинник красивіший трапляється з липня до листопада, найбільше з серпня до жовтня, переважно в хвойних і мішаних лісах, зрідка в листяних. Тож у вологому ялиннику чи сосняку наприкінці літа й восени можна зустріти всі три гриби.
В Україні у відкритих базах поки є одна підтверджена знахідка павутинника красивішого: вересень 2010 року, заповідник «Ґорґани» в Карпатах. Але павутинники в нас вивчені слабко, тож мало знахідок не означає, що гриба немає: підхожі вологі хвойні ліси є і в Карпатах, і на Поліссі. У Британії він трапляється частіше, найбільше в Шотландії.
| Характеристика | Лисичка | Павутинник красивіший |
|---|---|---|
| Клас їстівності | Лисичка: Їстівний | Павутинник красивіший: Смертельно отруйний |
| Призначення | Лисичка: Кулінарний, Свіже приготування, Заморожування, Засолення | Павутинник красивіший: Не вживають |
| Колір шапки | Лисичка: Жовтий, Оранжевий | Павутинник красивіший: Оранжевий, Рудий, Коричневий |
| Форма шапки | Лисичка: Воронкоподібна, Увігнута | Павутинник красивіший: Конічна, Опукла, Горбиста |
| Поверхня шапки | Лисичка: Гладка | Павутинник красивіший: Волокниста, Суха |
| Смак | Лисичка: Перцевий, М'який | Павутинник красивіший: Невідомий |
| Запах | Лисичка: Фруктовий | Павутинник красивіший: Редьковий |
| Гіменофор | Лисичка: Складчастий | Павутинник красивіший: Пластинчастий |
| Кільце (покривало) | Лисичка: Кільця немає | Павутинник красивіший: Павутинисте |
| Субстрат | Лисичка: Ґрунт, Лісова підстилка | Павутинник красивіший: Ґрунт, Мох |
| Дерева-партнери | Лисичка: Бук, Дуб, Сосна | Павутинник красивіший: Ялина, Сосна, Ялиця |
| Як росте | Лисичка: Групою | Павутинник красивіший: Поодинці, Групою |
Однакові в обох: сезон, розмір, зміна м'якоті, ніжка, тип живлення.