Як відрізнити рамарію пряму від рамарії красивої

Кущоподібне плодове тіло без шапки. Розмір 5-10 см заввишки, 3-7 см у діаметрі. Гілки тонкі, прямі, паралельні, піднімаються вертикально, як щіточка або віник. Колір охряно-жовтий, з віком стає буро-жовтим до коричневого. Кінчики гілок тонкі, гострі, того ж кольору, часто темніші основи.

Шапки як такої немає. Плодове тіло кущисте, 7–20 см заввишки, зрідка до 30 см, і до 15 см завширшки. Від товстої основи вгору густо розходяться гілки, які кілька разів розгалужуються. Кінчики гілок тонкі, менше пів сантиметра в діаметрі.

Молоді гілки лососево-рожеві, оранжево-рожеві чи рожево-вохристі, кінчики жовті. Колір дуже мінливий і швидко блякне: старі гриби стають вохристими, і тоді за кольором їх уже не відрізнити від інших рамарій.

Спороносний шар покриває поверхню гілок. Споровий порошок охряний.

Пластинок і трубочок немає. Спороносний шар гладенький і вкриває гілки з усіх боків.

Споровий порошок вохристо-жовтий. Спори видовжені, 8–15 × 4–6 мкм, з дрібними бородавками, що зливаються в лінії. Саме за спорами й іншими мікроскопічними ознаками рамарію красиву надійно відрізняють від схожих видів.

Спільна основа коротка, тонка, 1-3 см заввишки, 0,5-1 см у діаметрі, охряно-біла з тонкими повстяними нитками внизу (де прикріплюється до субстрату).

Окремої ніжки немає. Гілки виходять з товстої м'ясистої основи, білуватої або блідішої за гілки. Кільця й вольви немає.

М'якуш тонкий, в'ялий, жовтуватий. При натисканні або на зрізі швидко буріє — характерна реакція, важлива діагностика. Смак виразно гіркий, в'яжучий.

М'якуш білий, усередині рожевуватий або блідо-оранжевий, у гілках пружний, наче гумовий. На зламі чи від натискання може ставати винно-червоним або чорнуватим. Смак визначники описують як гіркий.

Слабкий грибний з ноткою анісу або свіжих хвойних шишок.

Британський довідник First Nature вважає запах невиразним, а англійська Вікіпедія називає його неприємним. Для впізнавання запах не допомагає.