Як відрізнити рамарію жовту від рамарії красивої

Справжньої шапки немає. Плодове тіло кораловидне, кущувате, заввишки й завширшки від 5 до 20 сантиметрів, складається з товстої м'ясистої білуватої основи, від якої вгору тягнуться численні щільно зібрані розгалужені гілочки. Верхівки гілок тупі, роздвоєні чи багатозубчасті. Колір гілок сірчано-жовтий, лимонно-жовтий чи золотистий, основа світліша, білувата; від дотику та з віком гриб буріє чи набуває рудуватих плям.

Шапки як такої немає. Плодове тіло кущисте, 7–20 см заввишки, зрідка до 30 см, і до 15 см завширшки. Від товстої основи вгору густо розходяться гілки, які кілька разів розгалужуються. Кінчики гілок тонкі, менше пів сантиметра в діаметрі.

Молоді гілки лососево-рожеві, оранжево-рожеві чи рожево-вохристі, кінчики жовті. Колір дуже мінливий і швидко блякне: старі гриби стають вохристими, і тоді за кольором їх уже не відрізнити від інших рамарій.

Гіменофор гладенький, розташований по всій поверхні гілочок, де й утворюються спори. Пластинок, трубочок чи голок немає. Споровий порошок вохристо-жовтий. Гладенький спороносний шар на жовтих розгалужених гілках — типова риса кораловидних рамарій.

Пластинок і трубочок немає. Спороносний шар гладенький і вкриває гілки з усіх боків.

Споровий порошок вохристо-жовтий. Спори видовжені, 8–15 × 4–6 мкм, з дрібними бородавками, що зливаються в лінії. Саме за спорами й іншими мікроскопічними ознаками рамарію красиву надійно відрізняють від схожих видів.

Вираженої ніжки немає; роль опори виконує товста м'ясиста білувата основа (стовбур), від якої розгалужуються гілки. Основа щільна, при дотику та пошкодженні може буріти чи рожевіти. Уся конструкція м'ясиста й доволі крихка, особливо у зрілих грибів.

Окремої ніжки немає. Гілки виходять з товстої м'ясистої основи, білуватої або блідішої за гілки. Кільця й вольви немає.

М'якоть білувата, м'ясиста, ламка, на зрізі та від дотику може повільно буріти чи рожевіти. Віденська грибна консультація описує її смак як гіркий. Їсти її ми не радимо: проносні двійники відрізняються від неї часто лише під мікроскопом.

М'якуш білий, усередині рожевуватий або блідо-оранжевий, у гілках пружний, наче гумовий. На зламі чи від натискання може ставати винно-червоним або чорнуватим. Смак визначники описують як гіркий.

Запах слабкий, приємний чи трав'янисто-грибний, без різких нот. Аромат не є визначальною ознакою; гриб упізнають за жовтим кораловидним тілом із тупими роздвоєними верхівками гілок та білуватою м'ясистою основою.

Британський довідник First Nature вважає запах невиразним, а англійська Вікіпедія називає його неприємним. Для впізнавання запах не допомагає.