Трутовик лускатий чи Трутовик щетинисто-волосистий

Шапка 10-50 см у діаметрі (іноді до 70!), віялоподібна до напівкруглого, плоско-розпростерта. У молодого з ледь підвернутим краєм, у старого — з опущеним хвилястим. Шкірочка матова, з виразними бурими лускатими концентричними візерунками на основному жовто-кремовому фоні. Колір основний жовто-кремовий, охряно-кремовий, лусочки — темно-бурі до каштаново-бурих, найгустіші у центрі. У дозрілих — з виразним радіально-смугастим візерунком.

Плодове тіло без ніжки, широко прирощене, півкругле, копитоподібне чи подушкоподібне, 10–25 см завширшки, зрідка до 35 см, і до 10 см завтовшки. Росте поодинці чи по 2–3 яруси. Край у молодого гриба товстий і заокруглений, потім тоншає.

Верх у молодого гриба яскраво-рудий чи червонувато-жовтий, густо оксамитовий, щетинисто-волосистий. Згодом він іржаво- й темно-бурий, майже голий, шорсткий і потрісканий, а наостанок чорний, твердий і крихкий. Старі гриби часто висять на дереві всю зиму, а відпавши, лишають на корі чорнуватий слід.

Трубчастий гіменофор — великі білі пори на нижній поверхні шапки (1-3 мм, виразно крупні для трутовика), низхідні на ніжку. Колір білий до кремового. Споровий порошок білий.

Пори кремові чи жовтувато-бурі, потім іржаві, 2–3 на міліметр, від дотику темніють. Трубочки до кількох сантиметрів завдовжки. На порах і краю молодих грибів іноді виступають краплі прозорої, жовтуватої чи червонуватої рідини.

Колір спорового порошку джерела описують по-різному: від білуватого до жовтувато-бурого.

Ніжка 3-7 см заввишки, 1,5-4 см у товщину, бічна, ексцентрична, коротка і товста. Колір білуватий у верхній частині, темно-бурий до чорнуватого у нижній (звідси характерний "чорний хвостик" знизу).

Ніжки немає: гриб широко прирощений до стовбура чи гілки.

М'якуш у молодого: ніжний, м'який, білий, з характерним огірково-кавуновим запахом; у старого: дуже швидко стає жорстким, шкірястим, кулінарно непридатним. На зрізі — кольору не змінює.

У молодого гриба м'якоть м'яка, губчаста, волога, радіально волокниста, жовтувато-вохриста чи світло-бура. У старого суха, тверда, крихка, темно-бура, майже чорна. Від лугу (KOH) чорніє.

Характерний запах свіжих огірків і кавуна у молодих — діагностична риса. У старих — слабкий нейтральний.

Запах невиразний.