Трутовик сірчано-жовтий чи Трутовик щетинисто-волосистий

Плодове тіло кущовидне, з 5-30 черепицеподібно розташованих віялоподібних шапок на спільній основі. Окремі шапки 10-30 см у діаметрі, 6-30 см заввишки, плоско-розпростерті, віялоподібні, м'ясисті. Поверхня гладенька або з тонкими повстиними волокнами, у молодого сяюче-жовто-помаранчева, як свіжа сірка, у вологу погоду — блискуча. Колір виразно сірчано-жовтий до помаранчево-жовтого, з характерним переходом від насиченого помаранчевого центру до жовтого або кремового краю. У старих — вицвітає до блідо-жовтого і кремового.

Плодове тіло без ніжки, широко прирощене, півкругле, копитоподібне чи подушкоподібне, 10–25 см завширшки, зрідка до 35 см, і до 10 см завтовшки. Росте поодинці чи по 2–3 яруси. Край у молодого гриба товстий і заокруглений, потім тоншає.

Верх у молодого гриба яскраво-рудий чи червонувато-жовтий, густо оксамитовий, щетинисто-волосистий. Згодом він іржаво- й темно-бурий, майже голий, шорсткий і потрісканий, а наостанок чорний, твердий і крихкий. Старі гриби часто висять на дереві всю зиму, а відпавши, лишають на корі чорнуватий слід.

Трубчастий гіменофор — дрібні сірчано-жовті пори на нижній поверхні (2-4 пор/мм). Колір сірчано-жовтий до помаранчевого. Споровий порошок білий.

Пори кремові чи жовтувато-бурі, потім іржаві, 2–3 на міліметр, від дотику темніють. Трубочки до кількох сантиметрів завдовжки. На порах і краю молодих грибів іноді виступають краплі прозорої, жовтуватої чи червонуватої рідини.

Колір спорового порошку джерела описують по-різному: від білуватого до жовтувато-бурого.

Виразної ніжки немає — шапки прикріплені до субстрату широкою основою або через коротку бокову ніжку.

Ніжки немає: гриб широко прирощений до стовбура чи гілки.

М'якуш у молодого: ніжний, м'ясистий, соковитий, кремово-жовтий, з характерним нагадуванням курячого філе. У старого: жорсткий, шкірястий, волокнистий, неїстівний. На зрізі — кольору не змінює. Запах характерний кислувато-фруктово-грибний з ноткою свіжих огірків, смак м'який, ніжно-грибний з натяком на курячий.

У молодого гриба м'якоть м'яка, губчаста, волога, радіально волокниста, жовтувато-вохриста чи світло-бура. У старого суха, тверда, крихка, темно-бура, майже чорна. Від лугу (KOH) чорніє.

Характерний кислувато-фруктовий з ноткою свіжих огірків — впізнавана риса.

Запах невиразний.