Гельвела лакуноса чи Гельвела монашка

Шапка 3-5 см, неправильно сідлоподібна, з 2-4 лопатями. Колір темно-сірий, графітовий, у старих екземплярах майже чорний. Поверхня гладка, з шовковистим блиском у вологу погоду. Краї хвилясті, звивисті. Частково приростає до ніжки в верхній частині.

Шапка 2-4 см, сідлоподібна, з 2-3 вертикальних лопатей. Верхня (зовнішня) поверхня сіро-каштаново-коричнева, темна, з шовковистим блиском. Нижня частина — біла, контраст помітний здалеку. Краї звивисті, нерівні. Це візитна картка виду — двоколірна сідлоподібна шапочка.

Гладкий гіменій на верхній (зовнішній) поверхні лопатей шапки. Аскоміцетова структура — спори в асках. Споровий порошок білий. Спори еліпсоїдні, гладкі, 17-20 × 10-13 мкм.

Гладкий гіменій на верхній (темнішій) поверхні лопатей шапки. Аскоміцетова структура — спори зріють в асках. Споровий порошок білий. Спори еліпсоїдні, гладкі, типові для роду.

Ніжка до 6 см заввишки, 1-2 см у товщину, циліндрична, всередині порожниста. Колір блідо-сірий, до ніжки темнішає. Поверхня з виразними поздовжніми ребрами і характерними заглибинами (лакунами) — звідси назва. Ребриста структура — як у crispa, але колір зовсім інший.

Ніжка 2,5-4,5 см заввишки, 3-7 мм у товщину, циліндрична, у нижній частині розширена. Колір білий, поверхня гладка, без виражених ребер. Усередині порожниста.

м'якуш тонкий, восково-крихкий, сірувато-білий. На зрізі кольору не змінює. Текстура ламка.

м'якуш тонкий, восково-крихкий, білий. На зрізі кольору не змінює. Має сильний неприємний запах — діагностична ознака виду.

Слабкий грибний запах, без різких нот. Смак не пробуємо — потенційно токсичний.

виразний неприємний запах м'якуша — один з ключових діагностичних ознак. Описують як «затхлий», «химічний». Смак не пробуємо — неїстівна і червонокнижна.