Підтримати MycoNote →

MycoNote

Гігроцибе строката чи Строфарія синьо-зелена

Гігроцибе строката і Строфарія синьо-зелена — схожі види, які можна сплутати під час збору. Головна зовнішня відмінність — кільце (покривало): у гігроцибе строкатої — кільця немає, у строфарії синьо-зеленої — кільце є. Гриби також різняться за такими ознаками: запах.

Не впевнені? Визначити за фото

Ознаки поруч

Гігроцибе строкатаСтрофарія синьо-зелена
Порівняння характеристик: Гігроцибе строката та Строфарія синьо-зелена
Колір шапкиГігроцибе строката: Зелений, Жовтий, Оранжевий, РожевийСтрофарія синьо-зелена: Оливковий, Жовтий
Форма шапкиГігроцибе строката: Опукла, ГорбистаСтрофарія синьо-зелена: Опукла
ЗапахГігроцибе строката: Без запаху, ЗемлистийСтрофарія синьо-зелена: Редьковий
Кільце (покривало)Гігроцибе строката: Кільця немаєСтрофарія синьо-зелена: Кільце є
СубстратГігроцибе строката: Ґрунт, МохСтрофарія синьо-зелена: Лісова підстилка, Мертва деревина, Ґрунт
Тип живленняГігроцибе строката: —Строфарія синьо-зелена: Сапротроф
Дерева-партнериГігроцибе строката: —Строфарія синьо-зелена: Дуб, Бук

Однакові в обох: клас їстівності, сезон, призначення, розмір, поверхня шапки, смак, зміна м'якоті, гіменофор, ніжка, як росте.

Коли і де трапляються разом

Разом: серпень–листопад

Сезони збігаються: серпень–листопад. У цей час обидва можуть трапитися в одному лісі. Спільних місць зростання в картках немає.

Гігроцибе строката

Сезон плодоношення

Червень – листопад

Строфарія синьо-зелена

Сезон плодоношення

Серпень – листопад

Як виглядають

Шапка, Гіменофор, Ніжка, М'якоть, Запах

Шапка

Гігроцибе строката

Шапка 1,5–4 см у діаметрі, зрідка до 5 см. Спершу дзвоникоподібна чи напівкуляста, потім опукла й розпростерта, часто з невисоким широким горбиком. Край у вологу погоду тонко посмугований.

Поверхня вкрита товстим блискучим слизом. Молода шапка яскраво- чи темно-зелена, з віком зелений колір вицвітає від центру, і вона жовтіє, стає жовто-помаранчевою, рожевуватою чи навіть сіруватою.

Строфарія синьо-зелена

Шапка 3-8 см у діаметрі, у молодого опукло-дзвонувата з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою з низьким горбком. Шкірочка слизько-липка у вологу погоду, у суху — суха матова, з характерним металевим блиском. Колір виразно блакитно-зелений, синьо-зелений, у центрі — насиченіший, до краю — світліший, у дозрілих вицвітає до жовтувато-зеленого. Часто з білими лусочками-залишками плівки на краях.

Гіменофор

Гігроцибе строката

Пластинки товсті, широкі, воскові, розставлені, прирослі до ніжки вузько. Біля ніжки зеленуваті, до краю шапки жовті, з віком зелений відтінок зникає.

Споровий порошок білий.

Строфарія синьо-зелена

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або злегка низхідні, часті. Колір у молодого — сірувато-білі, з віком стають фіолетово-чорнуватими через дозрілий спор-порошок. Споровий порошок темно-фіолетово-чорний — діагностичний для роду Stropharia.

Ніжка

Гігроцибе строката

Ніжка 2–7 см заввишки й 3–8 мм завтовшки, гладенька, слизька, без кільця. Угорі зелена, нижче жовта чи помаранчево-жовта. З віком жовтіє, але зелений колір на верхівці тримається навіть у старих грибів, і це найкраща прикмета.

Строфарія синьо-зелена

Ніжка 3-8 см заввишки, 0,5-1 см у товщину, циліндрична, у старого з порожниною. Колір блакитно-зелений у верхній частині, у нижній — світліший білуватий. Поверхня слизько-липка, з білими ватними залишками плівки. З виразним КІЛЬЦЕМ-плівкою у верхній третині ніжки, часто з пурпурово-чорними залишками спор на кільці.

М'якоть

Гігроцибе строката

М'якоть тонка, білувата, іноді з жовтими чи зеленими плямами.

Строфарія синьо-зелена

М'якуш тонкий, ламкий, блідо-зеленувато-білий, на зрізі — кольору не змінює. Запах слабкий грибний з ноткою редиски або сирого ґрунту, смак м'який, у деяких популяцій — гіркуватий.

Запах

Гігроцибе строката

Запах слабкий, іноді землистий.

Строфарія синьо-зелена

Слабкий грибний з ноткою редиски або сирого ґрунту, нейтральний.

Схожі порівняння

Джерела · 18

  • [1]Index Fungorum
  • [2]GBIF
  • [3]Wikipedia (English)
  • [4]Вікіпедія (українська)
  • [5]Википедия (русская)
  • [6]First Nature: Gliophorus psittacinus, Parrot Waxcap
  • [7]Wild Food UK: Parrot Waxcap
  • [8]Kuo M., MushroomExpert: Gliophorus psittacinus
  • [9]JNCC: Guidelines for the Selection of Biological SSSIs, Chapter 14 Non-lichenised fungi (Bosanquet et al. 2018), Bosanquet S. et al. (2018)
  • [10]Ainsworth A.M., Cannon P.F., Dentinger B.T.M. DNA barcoding and morphological studies reveal two new species of waxcap mushrooms (Hygrophoraceae) in Britain. MycoKeys, 2013, 7: 45–62, Ainsworth A.M. et al. (2013)
  • [11]Halbwachs H. et al. Hyphae of waxcap fungi colonise plant roots. Fungal Ecology, 2013, 6(6): 487–492, Halbwachs H. et al. (2013)
  • [12]Gartz J. Nachweis von Tryptaminderivaten in Pilzen der Gattungen Gerronema, Hygrocybe, Psathyrella und Inocybe. Biochem. Physiol. Pflanzen, 1986, 181: 275–278, Gartz J. (1986)
  • [13]Chvikov V., Prylutskyi O. Annotated checklist of Hygrophoraceae (Agaricales, Basidiomycota) of Ukraine. Biodiversity, Ecology and Experimental Biology, 2020, 22(2): 6–23, Chvikov V., Prylutskyi O. (2020)
  • [14]GBIF: знахідки Gliophorus psittacinus в Україні
  • [15]Wikigrib: Гигрофор попугай
  • [16]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [17]MycoBank Database
  • [18]iNaturalist Ukraine