Як відрізнити строфарію синьо–зелену від псилоциби напівланцетовидної

Шапка дрібна, 1-2,5 см у діаметрі, гостро-конічна або дзвонувата з різко вираженим гострим горбочком у центрі — звідси і епітет semilanceata ("напівланцетовидна"). Шкірочка гладенька, у вологу погоду слизька, у суху — суха з повздовжніми боріздками. Колір охряно-кремовий, у вологу погоду оливково-бурий з зеленкуватим відтінком, у суху — світло-кремовий. Гострий навколо-центральний горбочок — найхарактерніша діагностична риса.

Шапка 3-8 см у діаметрі, у молодого опукло-дзвонувата з підвернутим краєм, з віком стає плоско-розпростертою з низьким горбком. Шкірочка слизько-липка у вологу погоду, у суху — суха матова, з характерним металевим блиском. Колір виразно блакитно-зелений, синьо-зелений, у центрі — насиченіший, до краю — світліший, у дозрілих вицвітає до жовтувато-зеленого. Часто з білими лусочками-залишками плівки на краях.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли до ніжки, помірно часті. У молодого — сірувато-кремові, з віком темніють до фіолетово-чорнуватих через дозрілий спорий порошок. Споровий порошок темно-фіолетово-чорний — діагностична риса роду Psilocybe.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або злегка низхідні, часті. Колір у молодого — сірувато-білі, з віком стають фіолетово-чорнуватими через дозрілий спор-порошок. Споровий порошок темно-фіолетово-чорний — діагностичний для роду Stropharia.

Ніжка 5-10 см заввишки, 0,15-0,3 см у товщину — дуже довга і тонка, часто вигнута. Колір жовто-кремовий до світло-бурого. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми волокнами. Без кільця — це принципово. При пошкодженні часто синіє — характерна реакція псилоцибіну (один з тестів-діагностики).

Ніжка 3-8 см заввишки, 0,5-1 см у товщину, циліндрична, у старого з порожниною. Колір блакитно-зелений у верхній частині, у нижній — світліший білуватий. Поверхня слизько-липка, з білими ватними залишками плівки. З виразним КІЛЬЦЕМ-плівкою у верхній третині ніжки, часто з пурпурово-чорними залишками спор на кільці.

М'якуш дуже тонкий, мʼякий, жовтуватий до зеленкуватого. На зрізі або при пошкодженні швидко синіє до синьо-зеленого — характерна реакція псилоцибінових алкалоїдів при контакті з повітрям. Запах слабкий, у частини популяцій з ноткою борошна.

М'якуш тонкий, ламкий, блідо-зеленувато-білий, на зрізі — кольору не змінює. Запах слабкий грибний з ноткою редиски або сирого ґрунту, смак м'який, у деяких популяцій — гіркуватий.

Слабкий нейтральний або борошнистий, без виразних особливостей. Запах не є застережним сигналом.

Слабкий грибний з ноткою редиски або сирого ґрунту, нейтральний.