Псилоциба напівланцетовиднаPsilocybe semilanceata
Також відомий як: Псилоцибе напівланцетовидна
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Отруйний
- Сезон
- Вер. — Лист.
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Коричневий
- Розмір
- Дуже малий (<3 см)
- Запах
- Борошнистий
- Перевірено
- Так ✓
ОТРУЙНИЙ
Вживання спричиняє отруєння. Не збирайте без впевненої ідентифікації.
При підозрі на отруєння — негайно викликайте швидку: 103
Швидкі відповіді
Де шукати?
Листяний ліс
Коли з'являється?
Вер. — Лист.
Активні місяці: Вересень, Жовтень, Листопад.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Коричневий, Жовтий, Оливковий
- Форма шапки: Конічна
- Запах: Борошнистий, Без запаху
Опис
Псилоциба напівланцетовидна (Psilocybe semilanceata), у народі — "гостроверхий ковпачок", "чарівний гриб", у західній літературі — "Liberty Cap" — найвідоміший у Європі психоактивний гриб, що містить псилоцибін і псилоцин — речовини, які діють на серотонінові рецептори ЦНС і викликають сильні галюцинаторні переживання. Невеликий за розміром (1-2,5 см шапка, 5-10 см ніжка), невиразний на вигляд — але хімічно один з найпотужніших природних психоделіків.
В Україні псилоцибін і псилоцин — контрольовані речовини (Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів № 770). Збір, зберігання, культивування і вживання — кримінально карані. Не у площині мікології, а у площині кримінального кодексу.
Окрім юридичної заборони, психічно небезпечно: непідготовлене вживання може дати тяжкі панічні атаки, психотичні епізоди, у людей зі схильністю — спровокувати латентні психічні розлади (шизофренія, біполярний розлад). Терапевтичні дослідження психоделіків ведуться лише у клінічних умовах під медичним контролем — це не "щось пробувати з друзями у лісі".
Гриб включений у каталог тому, що впізнавання його у польових умовах — частина мікологічної грамотності. Знайшли — сфотографуйте для iNaturalist UA, не збирайте, не пробуйте, не передавайте іншим.
В Україні поширений на луках, пасовищах, особливо на удобрених гноєм ділянках і поряд з тваринницькими фермами: Карпати (полонини), Прикарпаття, Полісся, рідше лісостеп. Сапротроф. Сезон вересень — листопад, з піком у жовтні. Часто росте групами по 10-100 плодових тіл серед трави.
Шапка
Шапка дрібна, 1-2,5 см у діаметрі, гостро-конічна або дзвонувата з різко вираженим гострим горбочком у центрі — звідси і епітет semilanceata ("напівланцетовидна"). Шкірочка гладенька, у вологу погоду слизька, у суху — суха з повздовжніми боріздками. Колір охряно-кремовий, у вологу погоду оливково-бурий з зеленкуватим відтінком, у суху — світло-кремовий. Гострий навколо-центральний горбочок — найхарактерніша діагностична риса.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли до ніжки, помірно часті. У молодого — сірувато-кремові, з віком темніють до фіолетово-чорнуватих через дозрілий спорий порошок. Споровий порошок темно-фіолетово-чорний — діагностична риса роду Psilocybe.
Ніжка
Ніжка 5-10 см заввишки, 0,15-0,3 см у товщину — дуже довга і тонка, часто вигнута. Колір жовто-кремовий до світло-бурого. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми волокнами. Без кільця — це принципово. При пошкодженні часто синіє — характерна реакція псилоцибіну (один з тестів-діагностики).
М'якоть
М'якуш дуже тонкий, мʼякий, жовтуватий до зеленкуватого. На зрізі або при пошкодженні швидко синіє до синьо-зеленого — характерна реакція псилоцибінових алкалоїдів при контакті з повітрям. Запах слабкий, у частини популяцій з ноткою борошна.
Запах
Слабкий нейтральний або борошнистий, без виразних особливостей. Запах не є застережним сигналом.
›Наукові синоніми (3)
Agaricus semilanceatus Fr., Observationes mycologicae 2: 231 (1818), Panaeolus semilanceatus (Fr.) J.E. Lange, Dansk botanisk Arkiv 9 (1): 24 (1936), Panaeolus semilanceatus (Fr.) J.E. Lange, Flora Agaricina Danica 4: 84 (1939)
Двійники
Як не сплутати — детальні порівняння
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Гебелома клейка
Hebeloma crustuliniforme
Білий гриб березовий
Boletus betulicola
Опеньок зсихаючий
Desarmillaria tabescens
Опеньок товстоногий
Armillaria gallica
Опеньок тополевий
Cyclocybe aegerita
Геріцій гребінчастий
Hericium erinaceus
Лисичка бліда
Cantharellus pallens
Лисичка сіра
Cantharellus cinereus
Часті запитання
Чи можна її їсти?
Ні. Юридично — заборонено в Україні (псилоцибін у переліку наркотичних речовин). Медично — небезпечно: тяжкі панічні атаки, ризик спровокувати психічні розлади. Етично — це не рекреаційний грибочок, а потужний психоделік з реальними наслідками.
Як її точно впізнати, щоб уникати?
Чотири ознаки в комплексі. (1) Шапка дрібна (1-2,5 см) з гострим конічним центральним горбочком — як вершок ковпачка ельфа. (2) Ніжка дуже довга і тонка (5-10 см × 0,2 см), часто вигнута. (3) При пошкодженні м'якуш синіє до синьо-зеленого. (4) Спор-принт темно-фіолетово-чорний. (5) Місце росту — лугі і пасовища, на удобреному гноєм ґрунті, серед трави.
Що буде, якщо випадково з'їсти?
Через 20-40 хв — психоделічний ефект (галюцинації, спотворення сприйняття), тривалість 4-6 год. Гостро смертельно не отруйна, але непідготовлене вживання небезпечне: тяжкі панічні атаки, ризик травм при спробі діяти у психотичному стані. Швидка допомога обов'язкова, особливо для дітей, людей похилого віку, людей з психічними розладами в анамнезі.
Чому за неї карний кодекс?
В Україні псилоцибін визнаний наркотичною/психотропною речовиною як такий, що не має визнаних медичних застосувань і має потенціал для зловживання. Це збігається з міжнародними конвенціями ООН (1971). У деяких країнах (Канада, частина штатів США, Австралія) психоделічна терапія психічних розладів дозволена клінічно, але тільки під медичним контролем у спеціалізованих центрах, не приватно.
А якщо я знайшов у лісі — це проблема?
Знайти і сфотографувати — нормально, мікологічна цікавість. Зрізати, забрати, передати іншим — кваліфікується як зберігання/збут. Канон: знайшли — сфотографуйте у природному стані для iNaturalist UA, помийте руки, йдіть далі. Не торкайте, не зривайте.
Де її шукати, щоб впізнавати?
На луках, пасовищах, узліссях, гумусованих ділянках, поряд з тваринницькими фермами. Особливо рясно — на удобрених гноєм ділянках і там, де давно випасала худоба. Серед трави, серед моху, у вологих місцях.
У яких регіонах України трапляється?
Переважно у гірських і передгірських районах з пасовищами і полонинами: Карпати (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська області), Прикарпаття, рідше у Поліссі та лісостепу на природних пасовищах.
Коли її шукати?
Швидше — "коли її впізнавати". Вересень — листопад, з піком у жовтні. Пізньо-осінній вид — часто плодоносить після перших легких заморозків, коли більшість літніх грибів уже зникла.
З якими грибами її плутають?
З іншими дрібними коричневими грибами лугів — Panaeolus, Conocybe, молодими міценами. Серед них частина теж психоактивна (Panaeolus cinctulus, P. cyanescens — теж містять псилоцибін). Принципова рекомендація: жодні дрібні бурі гриби з лугів не їсти ні в якій формі, незалежно від "знайомства" з виглядом.
Псилоциба напівланцетовидна їстівна чи отруйна?
Псилоциба напівланцетовидна: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у псилоциби напівланцетовидної?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine