Фото: User:Strobilomyces · CC BY-SA 3.0 · джерело
Фото: User:Strobilomyces · CC BY-SA 3.0 · джерело
Гебелома клейкаHebeloma crustuliniforme
Паспорт
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Кремовий
- Розмір
- Середній (5–15 см)
Неїстівний
Найчастіше плутають із двійником: Ліофіл скупчений (їстівний).
Швидкі відповіді
Де шукати?
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Кремовий, Жовтий, Коричневий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Редьковий
Опис
Гебелома клейка — поширений лісовий гриб з оманливою зовнішністю. Пісочно-кремова напівсферична шапка з характерним липким (клейким) блиском, рудувато-коричневі пластинки з «крапельками» вологи в молодих екземплярах, ніжка з потовщеною основою. Виглядає достатньо «їстівно», щоб обманути недосвідченого збирача.
Це неїстівний гриб. У старих радянських довідниках часом подається як умовно-їстівний, але сучасна мікологія від цього відмовилась — м'якуш гіркий, з виразним редисочним запахом, а у частини видів роду Hebeloma зафіксовано токсичні сполуки, що викликають шлункові розлади. Безпечніше пройти повз.
В Україні росте по всій лісовій зоні — у листяних, хвойних і мішаних лісах, групами під деревами. Мікоризний партнер різних порід (береза, дуб, сосна, ялина). Сезон серпень-листопад, з піком у вересні-жовтні. Часто зустрічається на узліссях, у молодих насадженнях.
Шапка
Шапка 4-10 см, спочатку напівсферична, потім плоско-опукла з широким горбком. Колір пісочно-жовтий до кремово-коричневого, у центрі темніший. Поверхня клейка (звідси назва) — у вологу погоду виразно слизька, у суху — блискуча, ніби лакована.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, прирослі зубцем до ніжки. Спочатку білі, з віком стають рудувато-коричневими від кольору спорового порошку. У молодих грибів на пластинках утворюються характерні «крапельки» вологи — діагностична ознака роду Hebeloma. Споровий порошок іржаво-коричневий.
Ніжка
Ніжка 3-10 см заввишки, 1-1,5 см у товщину, часто з булавоподібно потовщеною основою. Колір білий, з віком жовтіє, особливо в нижній частині. Поверхня вкрита дрібним білим борошнистим нальотом. Кільця немає.
М'якоть
м'якуш білий або кремуватий, у старих грибах злегка жовтіє. На зрізі кольору не змінює. Текстура щільна, але не пружна.
Запах
виразний редисочний запах — ключова діагностична ознака. Деякі автори описують як «прілий редис». Смак гіркуватий, неприємний. Сирим пробувати не варто — слабо токсичний.
Як не сплутати
Двійники і порівняння
Порівняти з іншим грибом| Ознака | Гебелома клейка | Ліофіл скупчений |
|---|---|---|
| Гіменофор | Пластинчастий | Пластинчастий |
| Колір шапки | Кремовий, Жовтий, Коричневий | Сірий, Коричневий, Кремовий |
| Запах | Редьковий | Без запаху |
| Їстівність | Неїстівний | Їстівний |
Знахідки читачів · 0
Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Псилоциба напівланцетовидна
Psilocybe semilanceata
Опеньок зсихаючий
Desarmillaria tabescens
Опеньок темний
Armillaria ostoyae
Опеньок товстоногий
Armillaria gallica
Опеньок тополевий
Cyclocybe aegerita
Геріцій гребінчастий
Hericium erinaceus
Лисичка бліда
Cantharellus pallens
Лисичка горбата
Cantharellula umbonata
Часті запитання
Чи можна її їсти?
Ні. Це неїстівний гриб з гіркою м'якоттю і неприємним редисочним запахом. У роді Hebeloma зафіксовано токсичні сполуки, що викликають гастроентерит. Безпечніше оминути.
А в старих довідниках написано що умовно-їстівна?
Так, у радянських довідниках 70-х іноді так писали. Сучасна мікологія від цього відійшла: гіркий смак не зникає при варінні, а ризик отруєння реальний. Не довіряйте старим джерелам у питаннях їстівності — наука пішла далі.
Де її шукати?
Не шукайте — це не той гриб. Але якщо натрапили: росте у листяних, хвойних і мішаних лісах, групами під деревами (береза, дуб, сосна, ялина). Часто на узліссях, у молодих насадженнях, на ґрунті з опалим листям.
У яких регіонах України вона є?
По всій лісовій зоні і Лісостепу України — це фоновий вид. Регулярно фіксують у Карпатах, Поліссі, Прикарпатті, Лісостепу. У степу і Криму трапляється рідше — там менше відповідних ґрунтів.
Коли вона з'являється?
Серпень-листопад. Пік плодоношення — кінець вересня — середина жовтня, особливо після хороших осінніх дощів. У теплу затяжну осінь може плодоносити до перших серйозних заморозків.
Чи буває вона навесні?
Дуже рідко. Це осінній вид з широким сезоном, але весняні знахідки одиничні і нерегулярні. Якщо у травні-червні бачите щось схоже — це швидше інший пісочно-жовтий гриб, не Гебелома.
З чим її плутають?
Найнебезпечніше — з рядовкою скупченою (Lyophyllum decastes), деякими опеньками, молодими боровиками. Ключові ознаки Гебеломи: клейка шапка, виразний редисочний запах, крапельки вологи на молодих пластинках, рудувато-коричневий споровий порошок. Якщо є хоч одна з них — НЕ беріть.
Як відрізнити від інших гебелом?
У роді Hebeloma близько 150 видів, точне визначення часто потребує мікроскопії. Для практики важливе одне: ВСІ гебеломи мають редисочний запах і ВСІ — несприятливі для їжі (від неїстівних до отруйних). Якщо бачите запах редьки + липку шапку + рудуваті пластинки — пройдіть повз, вид не має значення.
Гебелома клейка їстівна чи отруйна?
Гебелома клейка: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у гебеломи клейкої?
Яка ніжка у гебеломи клейкої?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine