Гнойовик розсіяний чи Міцена ковпаковидна

Молода шапка яйцеподібна, до 8 мм, потім дзвоникоподібна, 0,5–1,5 см у діаметрі, зрідка до 2 см, розкривається мало. Спершу кремово-біла з вохристим центром, згодом сіра чи сіро-бура, центр лишається вохристим.

Поверхня посмугована від краю майже до центру, у молодих грибів під лупою вкрита дрібними волосками й крупинками. Шапка дуже крихка.

Шапка 2-6 см у діаметрі, у молодого гриба дзвонувата або конічна з гострим центральним горбочком, з часом стає опуклою з тим самим горбочком. Колір сіро-бурий, у вологу погоду темніший до темно-сірого, у суху — світліший до бежевого. Поверхня гладенька, з тонкими повздовжніми боріздками від краю до центру (просвічуються пластинки). Край шапки тонкий, у старого гриба часто розщеплюється.

Пластинки прирослі, порівняно рідкі як для гнойовика, спершу білі, потім сірі й чорнуваті. У чорнило не розпливаються, лише в дощ можуть трохи розмокати.

Споровий порошок чорний або чорно-бурий.

Пластинчастий гіменофор — пластинки білуваті у молодого, з віком набирають рожевуватого відтінку, помірно часті, з характерними поперечними жилками між собою. Прикріплення до ніжки виїмчасте. Споровий порошок білий.

Ніжка 1,5–4 см заввишки, зрідка до 5–6 см, і 1–2 мм завтовшки, біла, напівпрозора, порожниста, дуже ламка, часто вигнута, у молодих грибів тонко опушена. Кільця й піхви немає.

Ніжка 5-12 см заввишки, 0,3-0,6 см у товщину, довга, тонка, циліндрична, ламка. Колір світло-сіро-білий згори, темніший донизу. Поверхня гладенька. Основа ніжки часто оплетена білуватим міцелієм-повстінкою — характерна риса виду на пнях у моху.

М'якоть дуже тонка, майже плівчаста, ламка.

М'якуш тонкий, водянистий, білуватий, у ніжці більш волокнистий. На зрізі кольору не змінює. Запах слабкий, у деяких популяцій — ледь борошнистий або редьковий. Смак мʼякий, з легкою борошнистою ноткою.

Запах і смак невиразні.

Слабкий, у частини популяцій з ноткою борошна (як свіжий хліб) або редьки. Не характерний достатньо для впевненої діагностики.