Як відрізнити гнойовик розсіяний від галерини облямованої

Молода шапка яйцеподібна, до 8 мм, потім дзвоникоподібна, 0,5–1,5 см у діаметрі, зрідка до 2 см, розкривається мало. Спершу кремово-біла з вохристим центром, згодом сіра чи сіро-бура, центр лишається вохристим.

Поверхня посмугована від краю майже до центру, у молодих грибів під лупою вкрита дрібними волосками й крупинками. Шапка дуже крихка.

Шапка невелика, від 1,5 до 5 см, зрідка до 7 см. У молодого гриба вона опукла, з підгорнутим краєм, потім розпрямляється майже до плоскої, іноді з невеликим горбиком посередині.

Колір медово-жовтий, вохристий або рудувато-бурий. Поверхня гладенька, у вологу погоду трохи липка, а край просвічує, і крізь нього видно смужки пластинок. Шапка гігрофанна: підсихаючи, вона помітно світлішає і буває двоколірною. Опеньок літній змінюється так само, тож за кольором шапки ці гриби не розрізнити.

Пластинки прирослі, порівняно рідкі як для гнойовика, спершу білі, потім сірі й чорнуваті. У чорнило не розпливаються, лише в дощ можуть трохи розмокати.

Споровий порошок чорний або чорно-бурий.

Пластинки прирослі до ніжки або трохи на неї збігають, часті й вузькі. У молодого гриба вони блідо-вохристі, жовтуваті, а з дозріванням спор стають іржаво-бурими.

Споровий порошок іржаво-бурий. Він відрізняє галерину від опенька осіннього й зимового опенька (у них відбиток білий), а також від несправжніх опеньків (у них фіолетово-бурий, майже чорний). Але від опенька літнього споровий порошок не рятує: у нього він такого самого кольору. Спори бородавчасті, приблизно 8–10 × 5–6 мкм, помітно більші й шорсткіші, ніж гладенькі спори опенька літнього, проте це видно лише під мікроскопом.

Ніжка 1,5–4 см заввишки, зрідка до 5–6 см, і 1–2 мм завтовшки, біла, напівпрозора, порожниста, дуже ламка, часто вигнута, у молодих грибів тонко опушена. Кільця й піхви немає.

Ніжка тонка, 2–7 см завдовжки і 3–8 мм завтовшки, рівна, з віком стає порожнистою. Вгорі вона світла, а донизу темнішає до бурої чи червонувато-бурої. Нижче кільця ніжку вкривають світлі сріблясті волокна, що тягнуться вздовж, але відстовбурчених лусочок, як в опенька літнього, на ній немає. Біля основи видно білу повсть грибниці.

Кільце тонке, плівчасте, білувате чи жовтувате, і від спор швидко буріє. Воно крихке: часто від нього лишається тільки бура смужка на ніжці, а в старих грибів кільце може зникнути зовсім. Тож якщо кільця немає, це ще не доказ, що перед Вами не галерина. Вольви біля основи немає.

М'якоть дуже тонка, майже плівчаста, ламка.

М'якоть тонка, жовтувата або водянисто-бура, у ніжці темніша. На зрізі колір не змінюється.

Запах і смак невиразні.

Запах часто борошнистий, як у свіжого борошна, особливо в розім'ятого гриба. Але буває він і зовсім слабкий, тому визначники не вважають запах надійною прикметою. Покладатися на нього, щоб відрізнити галерину від опенька, не можна.