Як відрізнити опеньок літній від галерини облямованої

Шапка невелика, від 1,5 до 5 см, зрідка до 7 см. У молодого гриба вона опукла, з підгорнутим краєм, потім розпрямляється майже до плоскої, іноді з невеликим горбиком посередині.

Колір медово-жовтий, вохристий або рудувато-бурий. Поверхня гладенька, у вологу погоду трохи липка, а край просвічує, і крізь нього видно смужки пластинок. Шапка гігрофанна: підсихаючи, вона помітно світлішає і буває двоколірною. Опеньок літній змінюється так само, тож за кольором шапки ці гриби не розрізнити.

Шапка 3-7 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична з підгорнутим краєм, з часом стає опуклою до плоскої з помітним низьким горбочком. Колір двоколірний: у вологу погоду шапка рівномірно темно-каштаново-бура; підсихаючи, вона світлішає від центру — центр стає світло-вохряним, а край лишається темним. Поверхня гладенька, у вологу погоду слизька. Шкірочка легко знімається.

Пластинки прирослі до ніжки або трохи на неї збігають, часті й вузькі. У молодого гриба вони блідо-вохристі, жовтуваті, а з дозріванням спор стають іржаво-бурими.

Споровий порошок іржаво-бурий. Він відрізняє галерину від опенька осіннього й зимового опенька (у них відбиток білий), а також від несправжніх опеньків (у них фіолетово-бурий, майже чорний). Але від опенька літнього споровий порошок не рятує: у нього він такого самого кольору. Спори бородавчасті, приблизно 8–10 × 5–6 мкм, помітно більші й шорсткіші, ніж гладенькі спори опенька літнього, проте це видно лише під мікроскопом.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли до ніжки, помірно часті. У молодого — світло-бежеві, кремові, з віком темніють до бурих, шоколадно-бурих через дозрілий спорий порошок. Споровий порошок бурий до іржаво-бурого. У молодого пластинки прикриті білуватим частковим покривалом.

Ніжка тонка, 2–7 см завдовжки і 3–8 мм завтовшки, рівна, з віком стає порожнистою. Вгорі вона світла, а донизу темнішає до бурої чи червонувато-бурої. Нижче кільця ніжку вкривають світлі сріблясті волокна, що тягнуться вздовж, але відстовбурчених лусочок, як в опенька літнього, на ній немає. Біля основи видно білу повсть грибниці.

Кільце тонке, плівчасте, білувате чи жовтувате, і від спор швидко буріє. Воно крихке: часто від нього лишається тільки бура смужка на ніжці, а в старих грибів кільце може зникнути зовсім. Тож якщо кільця немає, це ще не доказ, що перед Вами не галерина. Вольви біля основи немає.

Ніжка 4-8 см заввишки, 0,5-1 см у товщину, циліндрична, часто вигнута. Двоколірна: у верхній частині (над кільцем) — гладенька, світло-вохряно-кремова. У нижній частині (під кільцем) — бурувато-чорна, з виразними бурими лусочками-зубчиками, що стирчать назовні. Кільце вузьке, плівчасте, бурувате, у молодого помітне, у старого може зникнути.

М'якоть тонка, жовтувата або водянисто-бура, у ніжці темніша. На зрізі колір не змінюється.

М'якуш мʼясистий у шапці, тонкий у ніжці, кремово-білий до бурувато-кремового. На зрізі кольору не змінює. Запах і смак приємні грибні, з ноткою горіхів.

Запах часто борошнистий, як у свіжого борошна, особливо в розім'ятого гриба. Але буває він і зовсім слабкий, тому визначники не вважають запах надійною прикметою. Покладатися на нього, щоб відрізнити галерину від опенька, не можна.

Приємний грибний з ноткою горіхів. Без борошнистого відтінку. Галерина часто пахне борошном, але не завжди, тож на запах не покладайтеся.