Груздь справжній чи Підгруздок чорніючий

Шапка 8–20 см у діаметрі, у молодих грибів опукла або плоска, потім лійкоподібна. Поверхня гладка або злегка в'язка, біла або кремово-біла, може мати жовтуваті концентричні зони. Край підгорнутий, пухнастий, з білими волосками по краю — характерна ознака виду.

Шапка 8-20 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до пласкої з підгорнутим краєм, з часом стає лійкоподібною. Колір білий у молодого, з віком стає брудно-сірим, попелясто-сірим, потім чорнуватим до антрацитово-чорного. При натисканні шапка темніє — у молодого нерівномірно. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь липка.

Пластинки часті, вузькі, спадні по ніжці, білі або кремові. При пошкодженні виділяють рясний білий молочний сік, що не змінює кольору на повітрі (на відміну від деяких споріднених видів). Гіркий сік — підстава для обов'язкового вимочування.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли до ніжки, рідкі і товсті, з характерним для роду Russula видом. У молодого — білуваті, при пошкодженні червоніють до буро-чорного, з віком темніють до сірих, потім чорних. Споровий порошок білий.

Ніжка 3–7 см заввишки, 2–4 см завтовшки, щільна, суцільна (у старих грибів порожниста), циліндрична або звужена донизу. Колір білий або злегка жовтуватий, гладка. Кільця і вольви немає.

Ніжка 4-8 см заввишки, 2-4 см у товщину, товста, мʼясиста, циліндрична, відносно коротка. Колір білий у молодого, з віком стає сірим, потім чорнуватим. Поверхня гладенька. Без кільця.

М'якоть щільна, крихка, біла. При пошкодженні рясно виділяє білий гострий молочний сік із дуже їдким смаком. Після правильного вимочування або соління їдкість зникає повністю.

М'якуш щільний, мʼясистий, білий у молодого. На зрізі повільно (за 5-10 хв) розгортається двофазна реакція: спочатку червоніє до винного або яскраво-карміного, потім за кілька додаткових хвилин чорніє до антрацитово-чорного. Це класична діагностична риса виду. Запах слабкий грибний.

Запах свіжий, приємний, злегка фруктовий або з нотами свіжого борошна. Характерний «груздевий» аромат, відомий кожному, хто займався засолюванням — ненав'язливий і приємний навіть у сирому вигляді.

Слабкий приємний грибний, без характерних ноток.