Хрящ-молочник дубовий чи Хрящ-молочник гірчак

Шапка 3–10 см, зазвичай 4–8 см, спершу опукла з підгорнутим краєм, потім розпластана з неглибоким заглибленням у центрі, наостанок мілко лійкоподібна, горбик буває рідко.

Колір тьмяно рудувато-бурий, коричнюватий чи жовто-бурий, у центрі темніший, з ледь помітними темнішими концентричними зонами чи кільцями цяток. Поверхня матова й суха, у мокру погоду може злегка блищати.

Шапка 3-10 см, спочатку опукла з невеликим горбочком у центрі, потім розпростерта і нарешті воронкоподібна з прогнутим центром. Колір червоно-коричневий, рудий, цегляно-рудий, у молодих темніший, у старих — світліший і бляклий. Поверхня суха, матова, у вологу погоду злегка липка. Край шапки рівний, у молодих підвернутий донизу.

Пластинки трохи збігають на ніжку, густі, вузькі, спершу кремові чи рожевувато-бежеві, з віком рудувато-бурі, часто з іржавими плямами. На зламі виступає білий чи кремово-білий рясний сік, який яскраво-жовтим не стає.

Споровий порошок кремовий з лососево-рожевим відтінком.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, вузькі, прирослі або злегка низхідні. Колір білуватий до кремового, з віком набуває рудого відтінку, як і шапка. При пошкодженні виділяють біле молочко. Споровий порошок кремовий.

Ніжка 3–7 см заввишки й 0,5–1,5 см завтовшки, кольору шапки, донизу темніша, червонувато-бура, циліндрична, часто з поздовжніми борозенками, спершу суцільна, потім порожниста. Кільця немає.

Ніжка 4-8 см заввишки, 0,7-1,5 см у товщину, циліндрична або злегка звужена донизу, у дорослих часто порожниста. Колір як у шапки або трохи світліший. Поверхня суха, гладка, без кільця і без вольви, в основі часто з білуватим пушком.

М'якоть щільна, ламка, білувата, в основі ніжки червонувато-бура, з віком буріша.

М'якоть білувата або з рожевим відтінком, щільна в шапці, волокниста в ніжці. При пошкодженні виділяє рясне біле молочко, яке на повітрі не змінює кольору й не жовтіє. Це важлива діагностична ознака — біле і стабільне молочко.

Запах олії чи клопів-смердюків, найсильніший у старих і підсохлих грибах. Смак м'який чи гіркуватий, не їдкий.

Запах слабкий, ледь смолистий, без характерних нот. Смак сирої м'якоті і молочка — дуже пекучий, гострий, перцевий. Пробувати його не треба: для розпізнавання вистачить кольору молочка.