Хрящ-молочник повстистий чи Сироїжка біла

Шапка 8-25 см — найбільший білий молочник, дуже м'ясиста. Спочатку напівсферична з густо опушеним підвернутим краєм, потім розпростерта і нарешті воронкоподібна. Колір білий, кремово-білий, у старих з охряним або бруднувато-жовтим відтінком, особливо в центрі. Поверхня — характерно повстиста, опушена, м'яка на дотик, як замша або повсть. Опушення особливо помітне по краю.

Шапка 5-20 см у діаметрі (часто дуже велика), у молодого опукло-плоска з виразно підвернутим краєм, з віком стає глибоко-лійчасто-вдавленою. Шкірочка матово-біла з охряно-бурим центром, у дорослих — з помітними прирослими частинками землі і моху (через лійчасту форму). Колір основний білий до кремового, у центрі — охряно-бурий до коричнюватого. Шкірочка знімається лише до краю, не легко. Край рівний, у молодого з тонким повстиним опушенням.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки рідкі (відрізняє від L. piperatus з густими пластинками), широкі, прирослі або злегка низхідні. Колір кремово-білий, з віком набуває жовтуватого або охряного відтінку, у місцях пошкодження сіріють. Виділяють біле молочко. Споровий порошок білий до блідо-кремового.

Пластинчастий гіменофор — пластинки низхідні по ніжці, середньо часті, м'ясисті, ламкі. Колір білуваті до кремово-білих, у верхньої частини, поблизу ніжки, часто з характерним зеленувато-блакитнуватим відтінком — діагностична риса. Споровий порошок білий до кремово-білого.

Ніжка 3-6 см заввишки, 1,5-4 см у товщину — масивна, коротка, циліндрична або потовщена донизу, дуже щільна. Колір білий до кремового. Поверхня опушена, як шапка, особливо у верхній частині. Без кільця і вольви.

Ніжка 2-5 см заввишки, 2-4 см у товщину — дуже коротка і товста, навіть якщо шапка велика. Циліндрична до конусовидної, з потовщенням донизу. Колір білуватий, у верхній частині — з характерним зеленувато-блакитнуватим відтінком, з тонкими поперечно-зморшковими борознами. Без кільця.

М'якоть біла, дуже щільна, м'ясиста, навіть «дерев'яниста» — це характерна риса виду, гриб міцний і рідко червивіє. При пошкодженні рясно виділяє біле молочко, яке на повітрі повільно жовтіє через 1-2 години. На зрізі сама м'якоть теж може злегка жовтіти.

М'якуш дуже щільний, м'ясистий, білий, ламкий. При пошкодженні не виділяє молочного соку (це не молочай!). На зрізі повільно набирає жовтуватого відтінку. Запах слабкий грибний, у молодих з ноткою фруктів, смак спочатку м'який, потім виразно пекуче-їдкий (диктаторно у пластинках). Після відварювання їдкість зникає.

Запах слабкий, грибний, у старих екземплярів ледь землистий. Смак сирої м'якоті і молочка — дуже пекучий, перцевий, гострий, з характерним «брудним» присмаком. Сирим не пробувати.

Слабкий грибний з фруктовою ноткою у молодих, без різких особливостей.