Як відрізнити мухомор червоний від мухомора яскраво-жовтого

Шапка 8–20 см у діаметрі, яйцеподібна у молодих, потім плоско-випукла або майже розпростерта. Поверхня яскраво-червона або помаранчево-червона, у старих грибів вицвітає до оранжевого. Вкрита білими або жовтуватими бородавками — залишками загального покрову (легко змиваються дощем).

Шапка від 4 до 10 см, зрідка до 12 см. У молодого гриба вона опукла, майже дзвоникова, потім розпрямляється до плоскої, іноді з легкою ямкою посередині.

Колір від блідого солом'яного до яскраво-жовтого, як жовток, у центрі зазвичай темніший, вохристий, а з віком шапка блякне до кремової. У вологу погоду поверхня трохи липка. Зверху лежать плоскі білі пластівці, залишки загального покривала, найгустіше в центрі. Вони легко відпадають і змиваються дощем, тож шапка буває й зовсім гладенькою. Край дорослої шапки рубчастий, з короткими борозенками, як зубці гребінця.

Пластинки вільні, часті, білі, не змінюють кольору. Спорів відбиток білий. Білі пластинки при поєднанні з червоною шапкою, кільцем і вольвою — надійне поєднання ознак мухомора.

Пластинки вільні або ледь торкаються ніжки, часті, м'які, білі, у старих грибів можуть трохи пожовтіти.

Споровий порошок білий. Спори гладенькі, широкоеліпсоїдні, приблизно 8–11 × 6,5–8,5 мкм, але це видно лише під мікроскопом.

Ніжка 8–18 см заввишки, 1,5–2,5 см завтовшки, біла, циліндрична, з клубнеподібно потовщеною основою. Є добре виражене плівчасте кільце у верхній частині і вольва при основі, що розпадається на кілька поясків бородавок на бульбі, часто прихована в ґрунті.

Ніжка струнка, 5–12 см завдовжки і 0,5–1,5 см завтовшки, біла або блідо-жовтувата, гладенька чи ледь пухнаста, крихка.

Кільце тонке, плівчасте, як спідничка, сидить посередині ніжки або нижче. Воно дуже недовговічне: часто від нього лишається тільки слабкий слід, а в старих грибів кільця немає зовсім. Тож відсутність кільця ще не означає, що перед Вами не мухомор.

Внизу ніжка має невелику круглу бульбу. Вольва щільно обгортає її і вгорі закінчується вузьким вільним комірцем, іноді розірваним на одне-два кільця чи пластівці. Це не високий мішечок, як у поплавків, і не велика, ніби обрізана бульба, як у мухомора цитринового. Бульба часто сидить у ґрунті, тому гриб треба викопати.

М'якоть м'яка, біла, під шкіркою шапки жовтувата. На зрізі кольору не змінює. Без характерного запаху. Містить токсичні ізоксазоли навіть у м'якоті, яка не пахне і не має різкого смаку.

М'якоть біла, у ніжці може бути трохи жовтуватою, тонка, на зрізі колір не змінює.

Запах слабкий, нейтральний або ледь солодкуватий. Саме відсутність відразливого запаху є частиною «пастки» мухомора: гриб зовні привабливий і не відлякує нюхом.

Запах слабкий, майже непомітний. Деякі автори описують легку нотку редьки, але більшість визначників вважають, що виразного запаху немає. Розрізнити за запахом можна хіба що мухомор цитриновий, який пахне сирою картоплею.