Підгруздок чорніючий чи Підгруздок чорний

Шапка 6-20 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична до пласкої з підгорнутим краєм, з часом стає лійкоподібною. Колір білий у молодого, з віком стає брудно-сірим, попелясто-сірим, потім чорнуватим до антрацитово-чорного. При натисканні шапка темніє — у молодого нерівномірно. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь липка.

Шапка 5–15 см, зрідка до 20. Спершу вона опукла, потім розпластується, у центрі з'являється ямка, а в старих грибів шапка стає майже лійкою.

Молода шапка брудно-біла чи сірувато-палева, потім сіро-бура й димчасто-коричнева, у старих грибів темно-бура до чорнуватої. Поверхня гладенька, у вологу погоду трохи липка й блискуча, край рівний, без рубчиків.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли до ніжки, рідкі і товсті, з характерним для роду Russula видом. У молодого — білуваті, при пошкодженні червоніють до буро-чорного, з віком темніють до сірих, потім чорних. Споровий порошок білий.

Пластинки вузькі, різної довжини, з багатьма короткими, часом роздвоєні, прирослі до ніжки або трохи на неї збігають. Спершу вони білі, потім сіруваті, а там, де їх натиснули, темніють. Пластинки в підгруздків описують і як часті, і як рідкі, тож на цю ознаку краще не спиратися.

Відбиток спор білий.

Ніжка 4-8 см заввишки, 2-4 см у товщину, товста, мʼясиста, циліндрична, відносно коротка. Колір білий у молодого, з віком стає сірим, потім чорнуватим. Поверхня гладенька. Без кільця.

Ніжка 3–6 см заввишки, у великих грибів до 11 см, і 1–3 см завтовшки. Вона тверда, циліндрична, гладенька, того ж кольору, що й шапка, але світліша, а від дотику темніє. Біля основи ніжка часто масивна, ніби зморщена й зі складками.

Кільця, піхви й залишків покривала немає.

М'якуш щільний, мʼясистий, білий у молодого. На зрізі розгортається двофазна реакція: спочатку червоніє до сірувато- чи буро-червоного, потім поступово чорніє до антрацитово-чорного. Це класична діагностична риса виду. Запах слабкий грибний.

М'якоть біла, щільна й тверда. На зламі вона повільно, протягом пів години, ледь рожевіє, а потім стає блідою, димчасто-сірою, але не чорною, як у підгруздка чорніючого. Молочного соку немає. Смак м'який, солодкуватий, часом трохи гострий.

Слабкий приємний грибний, без характерних ноток.

Запах помітний і своєрідний: затхлий, як від старої порожньої винної бочки, а дехто описує його як запах плісняви. Саме за нього гриб отримав англійську назву winecork brittlegill.