Рамарія гроновидна чи Рамарія жовта

Шапки у звичному сенсі немає — гриб формує кущоподібне коралоподібне плодове тіло. Загальний розмір 10-20 см заввишки, 15-30 см у діаметрі, форма компактно-куляста до подушкоподібної. Складається з товстого спільного стовбура внизу і численних розгалужених "пальців" (гілочок) уверху. Колір основи білий до кремового, гілочки світло-кремові з характерними рожево-червоними або винно-фіолетовими кінчиками — діагностична риса.

Справжньої шапки немає. Плодове тіло кораловидне, кущувате, заввишки й завширшки від 5 до 20 сантиметрів, складається з товстої м'ясистої білуватої основи, від якої вгору тягнуться численні щільно зібрані розгалужені гілочки. Верхівки гілок тупі, роздвоєні чи багатозубчасті. Колір гілок сірчано-жовтий, лимонно-жовтий чи золотистий, основа світліша, білувата; від дотику та з віком гриб буріє чи набуває рудуватих плям.

Спороносний шар покриває поверхню "пальців" (без пластинок чи трубочок). Споровий порошок охряний до жовтуватого.

Гіменофор гладенький, розташований по всій поверхні гілочок, де й утворюються спори. Пластинок, трубочок чи голок немає. Споровий порошок вохристо-жовтий. Гладенький спороносний шар на жовтих розгалужених гілках — типова риса кораловидних рамарій.

Спільна основа кущу — товста, м'ясиста, біла, 3-8 см заввишки, 4-6 см у діаметрі. Догори розгалужується на численні гілки, потім на дрібніші гілочки з рожевими кінчиками. Поверхня основи гладенька, біла, з віком жовтіє.

Вираженої ніжки немає; роль опори виконує товста м'ясиста білувата основа (стовбур), від якої розгалужуються гілки. Основа щільна, при дотику та пошкодженні може буріти чи рожевіти. Уся конструкція м'ясиста й доволі крихка, особливо у зрілих грибів.

М'якуш щільний, білий, мармуровий, у старих стає жорсткуватим, волокнистим. На зрізі кольору не змінює — важлива діагностична ознака (отруйні рамарії можуть темніти). Запах приємний, фруктовий, іноді з ноткою редиски.

М'якоть білувата, м'ясиста, ламка, на зрізі та від дотику може повільно буріти чи рожевіти. Смак у молодих грибів м'який, з віком стає гіркуватим. Через проносну дію в частини людей та гіркоту старих екземплярів для столу годяться лише молоді світлі плодові тіла, обов'язково відварені.

Приємний, свіжий, фруктово-грибний, у молодого з ноткою редиски. Не різкий, без хімічних домішок.

Запах слабкий, приємний чи трав'янисто-грибний, без різких нот. Аромат не є визначальною ознакою; гриб упізнають за жовтим кораловидним тілом із тупими роздвоєними верхівками гілок та білуватою м'ясистою основою.