Як відрізнити рядовку жовто-буру від свинухи тонкої

Шапка 4–12 см, зрідка до 15 см. У молодого гриба вона опукла, потім розпрямляється, часто з невисоким горбиком, а буває й трохи вдавлена в центрі.

Колір рудувато-бурий чи жовто-бурий: центр темніший, край світліший і жовтуватий. По шапці від центру йдуть тонкі бурі волокна. У вологу погоду шкірка липка, слизувата й блищить, у суху матова. Край часто ребристий, а в старих грибів шапка може трохи розтріскуватися на лусочки.

Шапка 5–15 см у діаметрі, опукла у молодих, потім увігнута або лійкоподібна. Поверхня гладка, волосисто-повстяна у молодих, у зрілих майже гола, оливково-бура або жовто-бура, липка у вологу погоду. Край довго залишається завернутим донизу — характерна ознака.

Пластинки часті, досить широкі, з виїмкою приростають до ніжки. Молоді вони блідо-жовті чи жовтувато-білі, а з віком укриваються іржаво-бурими плямами, і край пластинок теж буріє.

Жовтуватий колір пластинок незвичний для роду: у більшості рядовок, зокрема в отруйних бурих, пластинки білі чи кремові. Відбиток спор білий.

Пластинки часті, тонкі, вохристо-жовті або оливкові, легко відокремлюються від м'якоті при натисканні, при пошкодженні буріють. Спускаються по ніжці. Ця здатність буріти при натисканні — корисна ознака при визначенні.

Ніжка 4–13 см заввишки й 0,7–2 см завтовшки, циліндрична, іноді потовщена до основи. За кольором вона як шапка, але світліша, жовтувато-бура, вгорі блідіша, і вкрита темнішими бурими поздовжніми волокнами.

Молода ніжка щільна й трохи липка, з віком стає порожнистою. Кільця й піхви немає.

Ніжка 3–8 см заввишки, 1–2 см завтовшки, щільна, суцільна, циліндрична або звужена донизу, того самого кольору що й шапка або трохи світліша. Кільця і вольви немає.

М'якоть щільна. У шапці вона білувата чи блідо-жовта, а в ніжці виразно жовта, і саме за цим рядовку жовто-буру найлегше відрізнити від інших бурих рядовок, у яких м'якоть біла. На зрізі колір не змінюється. Смак борошнистий, часом гіркуватий.

М'якоть жовтувато-кремова або бурувата, щільна у молодих, у зрілих рихліша. При пошкодженні буріє. Має злегка їдкуватий або кислуватий смак. Без виділення молочного соку.

Запах борошнистий, як у сирого тіста, часом нагадує огірок. Для впізнавання він мало допомагає: так само борошном пахнуть і деякі отруйні бурі рядовки.

Запах кислуватий, приємний, схожий на фрукти або оцет, особливо у зрілих грибів. Саме цей нейтральний і навіть приємний запах сприяв тому, що гриб довгий час вважався їстівним.