Підтримати MycoNote →

MycoNote

Сироїжка вонюча чи Валуй

Усе про сироїжку вонючу
Усе про валуй

Сироїжка вонюча і Валуй — схожі види: сироїжка вонюча їстівна, а валуй умовно їстівний. Головна зовнішня відмінність — зміна м'якоті: у сироїжки вонючої — жовтіє, у валуя — не змінюється, темніє. Гриби також різняться за такими ознаками: колір шапки.

Не впевнені? Визначити за фото

Ознаки поруч

Сироїжка вонючаВалуй
Порівняння характеристик: Сироїжка вонюча та Валуй
Клас їстівностіСироїжка вонюча: ЇстівнийВалуй: Умовно їстівний
ПризначенняСироїжка вонюча: Свіже приготування, Маринування, СушенняВалуй: Засолення
РозмірСироїжка вонюча: Середній (5–15 см)Валуй: Середній (5–15 см), Великий (понад 15 см)
Колір шапкиСироїжка вонюча: Червоний, ФіолетовийВалуй: Жовтий, Блідо-жовтий, Коричневий
Форма шапкиСироїжка вонюча: УгнутаВалуй: Опукла, Плоска, Угнута
Поверхня шапкиСироїжка вонюча: СлизькаВалуй: Слизька, Гладка
СмакСироїжка вонюча: М'якийВалуй: Гіркий, Їдкий
ЗапахСироїжка вонюча: РибнийВалуй: Неприємний, Рибний, Хімічний
Зміна м'якотіСироїжка вонюча: ЖовтієВалуй: Не змінюється, Темніє
НіжкаСироїжка вонюча: ЦентральнаВалуй: Центральна, Порожниста
СубстратСироїжка вонюча: ҐрунтВалуй: Ґрунт, Листяна підстилка, Лісова підстилка
Дерева-партнериСироїжка вонюча: Сосна, ЯлинаВалуй: Дуб, Береза, Бук, Граб, Осика, Ялина, Сосна
Як ростеСироїжка вонюча: ГрупоюВалуй: Поодинці, Групою

Однакові в обох: сезон, гіменофор, тип живлення.

Коли і де трапляються разом

Разом: серпень–жовтень

Сезони збігаються: серпень–жовтень. У цей час обидва можуть трапитися в одному лісі. Спільні місця: хвойний ліс, мішаний ліс.

Сироїжка вонюча

Сезон плодоношення

Серпень – жовтень

Валуй

Сезон плодоношення

Червень – жовтень

Як виглядають

Шапка, Гіменофор, Ніжка, М'якоть, Запах

Шапка

Сироїжка вонюча

Шапка 5-15 см у діаметрі, у молодого напівсферична, з віком стає плоско-розпростертою з ледь вдавленим центром. Шкірочка матова, у вологу погоду злегка липка, у суху — суха матова, легко знімається на 2/3 шапки до центру. Колір винно-червоний, пурпурово-фіолетовий, бордовий у центрі, до краю — світліший з вицвітанням до рожево-сірого і охряного. Край у дозрілих з тонкими радіальними рубчиками.

Валуй

Шапка 5–12 см, у великих грибів до 15 см і ширше. У молодого валуя вона куляста, щільна, з краєм, притиснутим до ніжки, через що гриб і прозвали кулачком. Потім шапка стає опуклою, далі плоскою, з неглибокою ямкою в центрі.

Колір медово-жовтий, охристий чи жовто-бурий, часто плямистий, а на старих шапках з'являються червоно-бурі й майже чорні плями. Поверхня блискуча, у вологу погоду дуже слизька, підсихаючи стає клейкою. Край шапки з глибокими радіальними рубцями й дрібними горбиками, і що старший гриб, то вони помітніші.

Гіменофор

Сироїжка вонюча

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли або вільні від ніжки, середньо часті, м'ясисті, ламкі. Колір у молодого — кремово-білі, з віком стають охряно-жовтими до жовто-бурих (від дозрілого спор-порошку). Споровий порошок жовто-охряний до жовто-бурого.

Валуй

Пластинки кремові чи брудно-білі, з віком жовтуваті, з рудими й бурими плямами. Вони ламкі, вільні чи ледь прирослі, між ними трапляються короткі пластиночки. У молодих грибів і після дощу на пластинках часто висять прозорі краплі, які, висихаючи, лишають бурі плямки.

Відбиток спор кремовий чи блідо-жовтуватий. Бурий відбиток означає, що це не валуй, а, можливо, отруйна гебелома.

Ніжка

Сироїжка вонюча

Ніжка 5-10 см заввишки, 1,5-3 см у товщину, щільна, м'ясиста, циліндрична, у старого з порожниною всередині. Колір білий у молодого, з характерним рожевим або винним відтінком, у місцях натискання або зрізу повільно жовтіє, а потім буріє — діагностична риса. Поверхня гладенька з тонкими повздовжніми зморшками. Без кільця.

Валуй

Ніжка 5–10 см заввишки й 2–4 см завтовшки, циліндрична чи бочкувата, біла, з віком у бурих плямах, особливо біля основи. Спершу вона суцільна, але дуже швидко всередині з'являються порожнини з брудно-бурою вистилкою, і стара ніжка стає порожнистою й крихкою.

Кільця й піхви біля основи немає.

М'якоть

Сироїжка вонюча

М'якуш щільний, ламкий, білий, на зрізі повільно жовтіє, а згодом буріє (особливо у ніжці) — характерна реакція виду. Запах виразний рибно-морський (копчений оселедець, креветки, риба) — головна діагностика. Смак м'який, горіховий, без гіркоти і їдкості.

Валуй

М'якоть біла, щільна, згодом крихка, на зламі не змінює колір або повільно буріє. Смак гіркий і пекучий, найпекучіші пластинки.

Запах

Сироїжка вонюча

Виразний рибно-морський: копчений оселедець, варені креветки, риба. Діагностична риса виду, чітко відчувається з розрізу і у готовій страві.

Валуй

Запах сильний і неприємний: прогіркла олія, у старих грибів тухла риба чи оселедець. Деяким він нагадує хлорку з басейну, іншим сиру картоплю. Схожі сироїжки з приємним запахом гіркого мигдалю до валуїв не належать.

Схожі порівняння

Джерела · 13

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine
  • [7]Wikipedia (English)
  • [8]Википедия (русская)
  • [9]First Nature: Russula foetens, Stinking Brittlegill
  • [10]Wikipedia (de): Stink-Täubling
  • [11]Wikigrib: Валуй
  • [12]Svampguiden: Stinking Brittlegill (Russula foetens)
  • [13]White J. et al. Mushroom poisoning: A proposed new clinical classification. Toxicon, 2019, 157: 53–65, White J., Weinstein S.A., De Haro L., Bédry R., Schaper A., Rumack B.H., Zilker T. (2019)