БІОТОП

Гриби: луг

Луг із високою травою й самотнім розлогим дубом, на обрії смуга лісу

Луг — це відкритий трав'янистий простір без дерев: заплавні луки, пасовища, галявини. Здавалося б, без лісу яким тут бути грибам? Та насправді луг — домівка для цілої компанії видів, які не потребують симбіозу з деревами, бо живляться багатим трав'яним перегноєм.

Лучні гриби часто з'являються там, де землю удобрює худоба, тож пасовища й вигони бувають напрочуд щедрими. Багато з них — чудові їстівні види, але саме на лузі особливо важлива пильність: тут трапляються небезпечні двійники.

14 видів у базі.

Особливості біотопу

Гриби лугу — це переважно сапротрофи: вони розкладають відмерлу траву й гній, а не вступають у мікоризу. Тому вони не залежать від дерев і ростуть просто посеред трави, часто утворюючи «відьмині кільця» — правильні кола, де міцелій розростається від центру навсібіч рівномірно.

Відкритий простір швидко прогрівається й так само швидко пересихає, тож лучні гриби найактивніші після теплих дощів, коли в траві затримується волога.

Хто тут росте

1. Печериця лугова (Agaricus campestris): Та сама лучна печериця, близька родичка магазинних шампіньйонів.

2. Гриб-парасолька великий (Macrolepiota procera): Високий гриб із лускатою шапкою, окраса пасовищ.

3. Опеньок лучний (Marasmius oreades): Дрібний гриб, що утворює класичні відьмині кільця в траві.

4. Дощовик справжній (Lycoperdon perlatum): Білі кулі, їстівні поки м'якоть усередині біла.

Питання та відповіді

Що таке «відьмине кільце» і чи безпечні гриби з нього?

Відьмине кільце — це коло грибів, яке утворюється, коли підземний міцелій розростається з однієї точки рівномірно в усі боки: гриби з'являються по краю, де грибниця наймолодша. Самі гриби з кільця безпечні, якщо це їстівний вид (наприклад, лучний опеньок). Головне — точно визначити гриб, бо кільця утворюють і отруйні види.

Чому на лузі особливо легко переплутати печерицю з блідою поганкою?

Молода бліда поганка (Amanita phalloides) із ще не розкритими білими пластинками здалеку схожа на печерицю. Ключова різниця: у печериці пластинки рожевіють, а потім темніють, і немає вольви; у блідої поганки пластинки завжди білі, а біля основи ніжки — мішечок-вольва. На лузі завжди розгрібайте ґрунт біля ніжки й перевіряйте.

Джерела

1.Зерова М.Я. та ін. Визначник грибів України. 1979
2.Roger Phillips. Mushrooms (Roger Phillips)
3.David Arora. Mushrooms Demystified
4.Index Fungorum