Білопечериця дівочаLeucoagaricus nympharum
Інші назви: гриб-зонтик дівочий
Паспорт
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Білий
- Розмір
- Малий (до 5 см)
✓ Їстівний
Найчастіше плутають із двійником: Лепіота коричнево-червонувата (смертельно отруйний).
Швидкі відповіді
Де шукати?
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Білий, Коричневий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Редьковий
Опис
Білопечериця дівоча (Leucoagaricus nympharum, раніше її відносили до роду Macrolepiota) — рідкісний пластинчастий гриб з родини агарикових. Виглядає як невелика струнка парасолька: біла шапка з ледь помітним блідо-буруватим горбком у центрі, ніжка з рухомим кільцем і бульбовидним потовщенням при основі. Близький родич усім знайомих печериць, але набагато тендітніший і елегантніший.
Гриб занесений до Червоної книги України, тому збирати його не можна. Якщо натрапили — сфотографуйте, занотуйте місце і дайте грибу спокійно завершити свій сезон. Це їстівний вид, але саме охоронний статус робить його «грибом для очей», а не для кошика. Для куліннарних цілей є набагато доступніші родичі — гриб-парасолька великий або польова печериця.
В Україні знахідки трапляються в хвойних і хвойно-широколистяних лісах та на луках. Сезон — серпень–жовтень. Гриб любить теплі дощові тижні після спекотного липня.
Шапка
Шапка 4–10 см, спочатку яйцеподібна, з віком розкривається до плоско-розпростертої з низьким, ледь помітним блідо-буруватим горбком у центрі. Колір білий, поверхня вкрита волокнистими білими лусочками — типова «парасолькова» текстура.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор. Пластинки густі, вільні, не прирослі до ніжки. Спочатку білі, з віком набувають слабкого рожевуватого відтінку; при натисканні темніють. Споровий порошок білий.
Ніжка
Ніжка 5–12 см заввишки, 0,5–1 см у товщину, тонка, циліндрична, з бульбоподібним потовщенням при основі. Колір білий. Має широке рухоме молочно-біле кільце.
М'якоть
м'якоть біла, тонка, ніжна. На зрізі, особливо в ніжці, може поступово злегка рожевіти.
Запах
Слабкий запах редьки. Смак прісний, без виражених нот.
›Наукові синоніми (8)
Agaricus rhacodes var. puellaris Fr., Lepiota rhacodes var. puellaris (Fr.) Sacc., Lepiota procera var. puellaris (Fr.) Massee, Lepiota puellaris (Fr.) Rea, Lepiotophyllum rhacodes var. puellaris (Fr.) Locq., Leucocoprinus puellaris (Fr.) Locq., Leucocoprinus puellaria (Fr.) Locq. (1945), Lepiota densesquamosa Velen.
Як не сплутати
Двійники і порівняння
Порівняти з іншим грибом| Ознака | Білопечериця дівоча | Лепіота коричнево-червонувата |
|---|---|---|
| Гіменофор | Пластинчастий | Пластинчастий |
| Колір шапки | Білий, Коричневий | Кремовий, Рожевий, Червоний, Коричневий |
| Запах | Редьковий | Приємний |
| Їстівність | Їстівний | Смертельно отруйний |
Інші двійники
Гриб-зонтик великийЇстівнийпорівняння →
Знахідки читачів · 0
Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Гриб-зонтик польовий
Macrolepiota excoriata
Дощовик гігантський
Calvatia gigantea
Дощовик грушеподібний
Lycoperdon pyriforme
Дощовик їстівний
Lycoperdon perlatum
Дощовик луговий
Lycoperdon pratense
Дощовик умбровий
Lycoperdon umbrinum
Лікопердон соскоподібний
Lycoperdon mammiforme
Печериця великоспорова
Agaricus urinascens
Матеріали по темі
Часті запитання
Чи можна її збирати?
Ні. Білопечериця дівоча занесена до Червоної книги України. Її можна фотографувати і вивчати, але збір і вживання заборонені. Якщо знайшли — залиште на місці.
Чи їстівна вона взагалі?
Так, технічно це їстівний вид із приємним прісним смаком. Але через охоронний статус ми не радимо її пробувати — для гастрономії краще обрати її доступніших родичів з роду Macrolepiota.
Де її шукати?
У хвойних і хвойно-широколистяних лісах, на їхніх узліссях і на луках. Часто росте одиничними плодовими тілами або невеликими групами.
У яких регіонах України вона є?
Поодинокі знахідки фіксують у різних областях України, але всюди вид рідкісний. Точні локалізації не оприлюднюють — це стандартна практика для червонокнижних видів.
Коли вона з'являється?
Серпень–жовтень. Плодоношення епізодичне — гриб може з'являтись не щороку навіть на знайомих ділянках.
Чи можна знайти її в липні чи жовтні?
У липні — навряд чи. А жовтень ще належить до її сезону: за Червоною книгою України плодові тіла з'являються з серпня до жовтня.
З чим її плутають?
Зі стрункішими видами роду Macrolepiota — наприклад, з грибом-парасолькою тоненьким (Macrolepiota mastoidea). Головна ознака Білопечериці — рожевуватий відтінок пластинок з віком і запах редьки. Звичайні польові печериці теж схожі за силуетом, але мають рожеві або шоколадно-коричневі пластинки і не мають бульби при основі.
Чи можна сплутати з отруйним грибом?
Загалом маленькі парасольки роду Lepiota містять кілька дрібних смертельно отруйних видів (Lepiota brunneoincarnata тощо). Білопечериця за розміром і виглядом більше схожа саме на них, ніж на великі їстівні парасольки. Це ще одна причина не брати її в кошик — навіть якби не охоронний статус, ризик помилки реальний.
Білопечериця дівоча їстівна чи отруйна?
Білопечериця дівоча: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у білопечериці дівочої?
Яка ніжка у білопечериці дівочої?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine