Білопечериця дівочаMacrolepiota puellaris
Також відомий як: гриб-зонтик дівочий
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Їстівний
- Сезон
- Серп. — Вер.
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Білий
- Розмір
- Малий (до 5 см)
- Запах
- Редьковий
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Хвойний ліс, Мішаний ліс, Листяний ліс
Коли з'являється?
Серп. — Вер.
Активні місяці: Серпень, Вересень.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Білий, Коричневий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Редьковий
Опис
Білопечериця дівоча — рідкісний пластинчастий гриб з родини агарикових. Виглядає як невелика струнка парасолька: біла шапка з коричневим горбком у центрі, ніжка з рухомим кільцем і бульбовидним потовщенням при основі. Близький родич усім знайомих печериць, але набагато тендітніший і елегантніший.
Гриб занесений до Червоної книги України, тому збирати його не можна. Якщо натрапили — сфотографуйте, занотуйте місце і дайте грибу спокійно завершити свій сезон. Це їстівний вид, але саме охоронний статус робить його «грибом для очей», а не для кошика. Для куліннарних цілей є набагато доступніші родичі — гриб-парасолька великий або польова печериця.
В Україні знахідки трапляються в листяних і мішаних лісах, на узліссях, луках і добре удобрених ґрунтах. Сезон короткий — серпень–вересень. Гриб любить теплі дощові тижні після спекотного липня.
Шапка
Шапка 5–8 см, спочатку яйцеподібна, з віком розкривається до плоско-розпростертої з невеликим коричневим горбком у центрі. Колір білий, поверхня вкрита волокнистими білими лусочками — типова «парасолькова» текстура.
Гіменофор
Пластинчастий гіменофор. Пластинки густі, вільні, не прирослі до ніжки. Спочатку білі, з віком набувають слабкого рожевуватого відтінку; при натисканні темніють. Споровий порошок білий.
Ніжка
Ніжка 5–12 см заввишки, 0,5–1 см у товщину, тонка, циліндрична, з бульбоподібним потовщенням при основі. Колір білий. Має рухоме молочно-біле кільце — типову ознаку роду Macrolepiota.
М'якоть
м'якоть біла, тонка, ніжна. На повітрі поступово біліє в нижній частині ніжки. Без різких змін кольору на зрізі.
Запах
Слабкий запах редьки. Смак прісний, без виражених нот.
›Наукові синоніми (8)
Agaricus rhacodes var. puellaris Fr., Monographia Hymenomycetum Sueciae 2: 285 (1863), Lepiota rhacodes var. puellaris (Fr.) Sacc., Sylloge Fungorum 5: 29 (1887), Lepiota procera var. puellaris (Fr.) Massee, British Fungus-Flora 3: 235 (1893), Lepiota puellaris (Fr.) Rea, British Basidiomycetae: A handbook to the larger British fungi: 65 (1922), Lepiotophyllum rhacodes var. puellaris (Fr.) Locq., Bulletin Mensuel de la Société Linnéenne de Lyon 11: 40 (1942), Leucocoprinus puellaris (Fr.) Locq., Bulletin Mensuel de la Société Linnéenne de Lyon 14: 91 (1945), Leucocoprinus puellaria (Fr.) Locq. (1945), Lepiota densesquamosa Velen., Ceske Houby 2: 206 (1920)
Двійники
Як не сплутати — детальні порівняння
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Гриб-зонтик польовий
Macrolepiota excoriata
Дощовик грушеподібний
Lycoperdon pyriforme
Дощовик їстівний
Lycoperdon perlatum
Дощовик луговий
Lycoperdon pratense
Дощовик умбровий
Lycoperdon umbrinum
Лікопердон соскоподібний
Lycoperdon mammaeforme
.webp)
Печериця великоспорова
Agaricus crocodilinus
Печериця взута
Agaricus subperonatus
Часті запитання
Чи можна її збирати?
Ні. Білопечериця дівоча занесена до Червоної книги України. Її можна фотографувати і вивчати, але збір і вживання заборонені. Якщо знайшли — залиште на місці.
Чи їстівна вона взагалі?
Так, технічно це їстівний вид із приємним прісним смаком. Але через охоронний статус ми не радимо її пробувати — для гастрономії краще обрати її доступніших родичів з роду Macrolepiota.
Де її шукати?
На узліссях хвойних і мішаних лісів, на суходільних луках, у парках на добре удобрених ґрунтах. Часто росте одиничними плодовими тілами або невеликими групами.
У яких регіонах України вона є?
Поодинокі знахідки фіксують у різних областях України, але всюди вид рідкісний. Точні локалізації не оприлюднюють — це стандартна практика для червонокнижних видів.
Коли вона з'являється?
Серпень–вересень. Сезон короткий, плодоношення епізодичне — гриб може з'являтись не щороку навіть на знайомих ділянках.
Чи можна знайти її в липні чи жовтні?
Дуже рідко. Основний пік — кінець серпня — перша половина вересня, коли є волога після літніх дощів.
З чим її плутають?
Зі стрункішими видами роду Macrolepiota — наприклад, з грибом-парасолькою тоненьким (Macrolepiota mastoidea). Головна ознака Білопечериці — рожевуватий відтінок пластинок з віком і запах редьки. Звичайні польові печериці теж схожі за силуетом, але мають рожеві або шоколадно-коричневі пластинки і живуть на луках без бульби при основі.
Чи можна сплутати з отруйним грибом?
Загалом маленькі парасольки родини Lepiota містять кілька дрібних смертельно отруйних видів (Lepiota brunneoincarnata тощо). Білопечериця за розміром і виглядом більше схожа саме на них, ніж на великі їстівні парасольки. Це ще одна причина не брати її в кошик — навіть якби не охоронний статус, ризик помилки реальний.
Білопечериця дівоча їстівна чи отруйна?
Білопечериця дівоча: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у білопечериці дівочої?
Яка ніжка у білопечериці дівочої?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine