Білопечериця дівоча чи Гриб-зонтик великий

Шапка 5–8 см, спочатку яйцеподібна, з віком розкривається до плоско-розпростертої з невеликим коричневим горбком у центрі. Колір білий, поверхня вкрита волокнистими білими лусочками — типова «парасолькова» текстура.

Шапка велика, 10-30 (інколи до 40) см у діаметрі. Спочатку яйцеподібна, потім розпростерта до плоско-зонтикоподібної з невеликим тупим горбком у центрі. Колір фону — світло-сірий, сірувато-коричневий, поверхня вкрита крупними бурими або сірувато-коричневими лусочками — концентричними кільцями, центр темніший і гладкіший. Шкірочка легко відділяється від м'якуша.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки густі, вільні, не прирослі до ніжки. Спочатку білі, з віком набувають слабкого рожевуватого відтінку; при натисканні темніють. Споровий порошок білий.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, тонкі, вільні (не торкаються ніжки) — це важлива ознака роду. Колір спочатку білий, з віком — кремовий до жовтуватого. Споровий порошок білий.

Ніжка 5–12 см заввишки, 0,5–1 см у товщину, тонка, циліндрична, з бульбоподібним потовщенням при основі. Колір білий. Має рухоме молочно-біле кільце — типову ознаку роду Macrolepiota.

Ніжка висока, 15-30 (до 35) см заввишки, 1-2 см у товщину, циліндрична, у основі трохи розширена (без вольви — це принципово!). Колір сіро-коричневий з характерним «зміїним» зигзаговидним малюнком темніших лусочок-плям — діагностична ознака. У верхній частині — м'ясисте рухоме кільце (можна посунути вгору-вниз), білувате зверху, з бурим краєм знизу.

м'якоть біла, тонка, ніжна. На повітрі поступово біліє в нижній частині ніжки. Без різких змін кольору на зрізі.

м'якуш у шапці білий, м'який, у молодих — соковитий, у старих — м'якший і трохи в'ялий. На зрізі білий і кольору не змінює — це важлива відмінність від схожих видів. У ніжці м'якуш жорсткий, жилуватий — не їстівний.

Слабкий запах редьки. Смак прісний, без виражених нот.

Приємний горіховий запах з тонким грибним відтінком. Смак м'який, тонко-горіховий — особливо у смаженому вигляді.