Дощовик умбровийLycoperdon umbrinum
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Неїстівний
- Сезон
- Серп. — Жовт.
- Гіменофор
- Камерний
- Колір шапки
- Коричневий
- Розмір
- Малий (до 5 см)
- Запах
- Без запаху
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Хвойний ліс, Мішаний ліс
Коли з'являється?
Серп. — Жовт.
Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Коричневий, Темно-коричневий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Без запаху
Опис
Дощовик умбровий (Lycoperdon umbrinum) — невеликий лісовий дощовик з характерним темно-бурим кольором шкірочки. Серед родичів, переважно жовтуватих і сіро-білих, цей вид помітно темніший: молодий гриб майже чорно-коричневий, з віком трохи світліє до умбрового (звідси і назва). Густо вкритий короткими гострими шипиками, які з часом обтрушуються, лишаючи на поверхні мережчастий малюнок. Маленький, часто непомітний у моху, з тонкою ніжкою — справжній скромняга хвойних лісів.
Це неїстівний гриб — не отруйний, але і не вживається у їжу через малий розмір, темний м'якуш і відсутність помітних кулінарних якостей. м'якуш у молодого гриба біло-сіруватий, але швидко набуває фіолетово-бурого відтінку, що відрізняє його від білом'якушевих їстівних дощовиків (грушоподібного, перлинного). У зрілому стані м'якуш перетворюється на темно-оливкову порохнисту масу спор. У їжу не береться — для кулінарії підходять лише молоді дощовики з чисто-білим м'якушем.
В Україні поширений у хвойних і мішаних лісах, переважно з домінуванням сосни і ялини. Сапротроф — росте на лісовій підстилці серед моху, на гниючій деревині, на піщаних і кислих ґрунтах. Сезон — серпень-жовтень. Часто росте поодиноко або невеликими групами по 2-5 плодових тіл. Поширений переважно у Поліссі і Карпатах.
Шапка
Плодове тіло (дощовик не має шапки в звичайному сенсі — все плодове тіло "в одному пакеті") грушоподібне або кулясте з звуженою основою, 2-5 см у діаметрі, 3-6 см заввишки. Поверхня густо вкрита короткими темно-коричневими або умбровими шипиками, які з віком обтрушуються, лишаючи мережчастий візерунок зі світліших ділянок. У молодого гриба колір — майже чорно-коричневий, у зрілого — каштаново-бурий до умбрового.
Гіменофор
Гіменофор замкнутий всередині плодового тіла (це гастероміцет — спори дозрівають всередині). Спочатку м'якуш біло-сіруватий, м'який, з характерним для роду губчастим виглядом. З віком стає фіолетово-бурим, а потім перетворюється на темно-оливкову або шоколадно-буру порохнисту масу спор. Спори виходять через невелику пору, яка з'являється у верхній частині плодового тіла після дозрівання.
Ніжка
Псевдоніжка (ложна ніжка) добре виражена — конусоподібне звуження донизу до 1-2 см у товщину, без чіткого кордону між "шапкою" і "ніжкою". м'якуш ніжки залишається стерильним (без спор), губчастим, з віком стискається.
М'якоть
У молодого гриба — біло-сіруватий, м'який, губчастий. Швидко набуває фіолетово-бурого відтінку — це принципова відмінність від білом'якушевих їстівних дощовиків. Запах слабкий, нейтральний.
Запах
Слабкий, нейтральний, не виражений. Жодних характерних ароматів. Смак не пробують — гриб не їстівний.
Двійники
Як не сплутати — детальні порівняння
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Дощовик луговий
Lycoperdon pratense
Лікопердон соскоподібний
Lycoperdon mammaeforme
.webp)
Печериця великоспорова
Agaricus crocodilinus
Печериця взута
Agaricus subperonatus
Печериця двоспорова
Agaricus bisporus
Печериця дрібнолуската
Agaricus squamuliferus
Печериця їстівна
Agaricus bitorquis
Печериця крива
Agaricus abruptibulbus
Часті запитання
Чи можна його їсти?
У їжу не береться. Не отруйний, але неїстівний: м'якуш швидко темніє до фіолетово-бурого, гриб дрібний, без кулінарних якостей. Кулінарно цінні тільки ті дощовики, у яких молодий м'якуш чисто-білий і однорідний — це дощовик їстівний, перлинний, грушоподібний. Якщо м'якуш має фіолетовий чи бурий відтінок — це інший вид, і його не беруть.
Що буде, якщо випадково з'їсти?
Серйозних отруєнь не описано — це не токсичний вид. Але м'якуш з темним відтінком зазвичай гірчить і викликає легкий шлунковий дискомфорт. У великій кількості можливе розлад травлення. Якщо помилково з'їли — пити більше води, спостерігати самопочуття; при появі симптомів — до лікаря.
Як відрізнити від їстівних дощовиків?
Дві ознаки: (1) колір шипиків — у умбрового вони темно-бурі, чорнуваті; у їстівних — білі, кремові або сіруваті. (2) м'якуш на зрізі — у умбрового швидко стає фіолетово-бурим; у їстівних залишається чисто-білим протягом усього молодого віку. Якщо є сумнів — розріж молодий гриб навпіл і подивись.
Де він зазвичай росте?
У хвойних і мішаних лісах з переважанням сосни і ялини. Любить піщані і кислі ґрунти, моховий покрив, лісову підстилку з хвої. Часто росте серед сфагнового моху, на гниючій деревині, на узліссях у соснових борах.
У яких регіонах України трапляється?
Переважно у Поліссі (Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська області), Карпатах і Прикарпатті. У лісостепу і степу трапляється рідше — лише у соснових борах.
Коли його шукати?
Серпень — жовтень, з піком у вересні. Тепла волога осінь — найкращий час. До літа і взимку не плодоносить.
З чим його плутають?
З дощовиком їстівним (Lycoperdon perlatum) — той світліший, з білими або кремовими шипиками і білим м'якушем у молодому віці. З дощовиком грушеподібним (Lycoperdon pyriforme) — той росте на гниючій деревині, з гладенькою поверхнею (без шипиків). З дощовиком несправжнім (Scleroderma citrinum) — той має жовто-охристу тверду шкірочку з лусочками і отруйний — викликає шлункові розлади.
Чи можна навчитись точно його ідентифікувати?
Так — три ознаки разом: (1) темно-бурі дрібні шипики; (2) грушоподібна форма зі звуженою основою; (3) м'якуш швидко фіолетово-бурий на зрізі. Якщо всі три збіглися — це L. umbrinum. Як проста перевірка — розріжте навпіл: побачите контраст з білом'якушевими їстівними родичами.
Дощовик умбровий їстівний чи отруйний?
Який гіменофор у дощовика умброво го?
Яка шапка у дощовика умброво го?
Яка ніжка у дощовика умброво го?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine