Дощовик їстівний чи Дощовик умбровий

Плодове тіло обернено-грушоподібне або булавоподібне, 2-6 см заввишки, 1,5-4 см шириною у верхній частині. Верхня (фертильна) частина — округла голівка; нижня (стерильна) — звужене «стебло» 1-3 см. Колір: молоді — білий або кремовий; з віком — жовтувато-сірий до бурого. характерна ознака — поверхня вкрита грубими бородавками-шипиками (1-2 мм), які з часом обсипаються, лишаючи сітчастий слід.

Плодове тіло (дощовик не має шапки в звичайному сенсі — все плодове тіло "в одному пакеті") грушоподібне або кулясте з звуженою основою, 2-5 см у діаметрі, 3-6 см заввишки. Поверхня густо вкрита короткими темно-коричневими або умбровими шипиками, які з віком обтрушуються, лишаючи мережчастий візерунок зі світліших ділянок. У молодого гриба колір — майже чорно-коричневий, у зрілого — каштаново-бурий до умбрового.

Гіменофор внутрішній (gleba). Молода глеба біла, щільна, однорідна. З віком жовтіє, зеленіє, перетворюється у темно-оливково-сіру порошкоподібну спорову масу. У верхній частині зрілого плодового тіла відкривається отвір, через який спори видуваються вітром при ударі краплі дощу (звідси й назва — дощовик). Споровий порошок темно-оливково-коричневий.

Гіменофор замкнутий всередині плодового тіла (це гастероміцет — спори дозрівають всередині). Спочатку м'якуш біло-сіруватий, м'який, з характерним для роду губчастим виглядом. З віком стає фіолетово-бурим, а потім перетворюється на темно-оливкову або шоколадно-буру порохнисту масу спор. Спори виходять через невелику пору, яка з'являється у верхній частині плодового тіла після дозрівання.

Окремої ніжки нема — плодове тіло цільне. Нижня стерильна частина — «стебло-підставка», 1-3 см заввишки, дещо вужче за верхню, біле, з лусочками, переходить у білуваті ризоморфи (тяжі міцелію) у ґрунті.

Псевдоніжка (ложна ніжка) добре виражена — конусоподібне звуження донизу до 1-2 см у товщину, без чіткого кордону між "шапкою" і "ніжкою". м'якуш ніжки залишається стерильним (без спор), губчастим, з віком стискається.

м'якуш у молодих чисто білий, однорідний, щільний, з тонким приємним смаком. З віком жовтіє, зеленіє, перетворюється у спорову масу. Перевірка — розріз: однорідний білий = годиться; будь-який інший колір = викинути.

У молодого гриба — біло-сіруватий, м'який, губчастий. Швидко набуває фіолетово-бурого відтінку — це принципова відмінність від білом'якушевих їстівних дощовиків. Запах слабкий, нейтральний.

Слабкий приємний грибний запах, без різких відтінків. Смак м'який, нейтральний — приймає смак приготування.

Слабкий, нейтральний, не виражений. Жодних характерних ароматів. Смак не пробують — гриб не їстівний.