Веселка звичайнаPhallus impudicus

Так, але тільки в стадії яйця, до прориву оболонки. Зніміть слизову зовнішню шкірку — м'якуш всередині білий, пружний, з редисочним смаком. Можна їсти сирим у салаті або підсмаженим. Дозрілий гриб з ніжкою і шапкою не їдять — слизова глеба має різкий неприємний запах і не годиться в їжу.

У народній медицині настоянку з яєць використовують зовнішньо для розтирань. Доказової медичної бази для внутрішнього лікування пухлин чи інших серйозних хвороб — нема. Ставтесь до таких рекомендацій обережно, особливо якщо хтось пропонує замінити нею лікаря.

У листяних і мішаних лісах з багатим гумусом ґрунтом — особливо букових, дубових, березових. Любить ділянки біля гнилої деревини, в тінистих лісах з добрим зволоженням. На відкритих місцях і в хвойниках трапляється рідше.

По всій лісовій зоні: Карпати, Передкарпаття, Закарпаття, Прикарпаття, Полісся, Західний і Правобережний Лісостеп. У степу значно рідше — там її замінює Веселка Адріана (Phallus hadriani), яка пристосована до сухих пісків.

З кінця квітня до листопада, але плодоношення завжди раптове і нерегулярне. Сприятливі умови — тепла волога погода після хороших дощів. Пік припадає на липень-вересень.

Дуже недовго. Від прориву оболонки яйця до розпаду шапки — 1-2 дні. Через добу від моменту, як ви помітили розкритий гриб, він уже починає в'янути. Якщо хочете зібрати в стадії яйця — приходьте на ту ж ділянку щодня.

Яйце веселки в землі схоже на молодий дощовик або плодове тіло мухомора. Розріжте поздовжньо: у Веселки видно багатошарову структуру — оболонка, желатиновий зеленуватий шар, зародок ніжки і шапки всередині. У дощовика — однорідна м'якоть без шарів.

Веселка звичайна росте в листяних і мішаних лісах, оболонка яйця біла. Веселка Адріана (Phallus hadriani) — на піщаних ґрунтах у степу і дюнах, оболонка яйця з виразним рожевим або фіолетовим відтінком. У дозрілому вигляді відрізнити їх практично неможливо без мікроскопа.