MycoNote
Лікопердон соскоподібний (Lycoperdon mammaeforme)
Фото: This image was created by user Irene Andersson (irenea) at Mushroom Observer, a source for mycological images.You can contact this user here. · CC BY-SA 4.0 · джерело
Їстівний

Лікопердон соскоподібнийLycoperdon mammaeforme

Також відомий як: Дощовик соскоподібний

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Їстівний
Сезон
Серп. — Жовт.
Гіменофор
Камерний
Колір шапки
Білий
Розмір
Малий (до 5 см)
Запах
Приємний
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Листяний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Серп. — Жовт.

Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Білий, Кремовий
  • Форма шапки: Опукла
  • Запах: Приємний

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Серпень – жовтень

Опис

Лікоперодон соскоподібний (Lycoperdon mammiforme) — нечастий і красивий дощовик з характерною грушоподібною або яйцеподібною формою плодового тіла. Назва "соскоподібний" відображає типову конфігурацію: куляста верхня частина 3-6 см у діаметрі з невеликим випуклим сосочком на верхівці, де при дозріванні з'являється пора для викиду спор. Молодий гриб білого кольору, рясно вкритий тонкими білими лусочками, які з віком обтрушуються і лишають на поверхні мережаний візерунок зі світліших ділянок. Один з найбільш фотогенічних лісових дощовиків.

Це їстівний гриб у молодому віці, поки м'якуш ЧИСТО БІЛИЙ і однорідний. Кулінарна цінність помірна, як у всіх дощовиків — м'якуш ніжний, з тонким смаком, без вираженого аромату. Підходить для смажіння, тушкування, додавання у супи. Зрілі гриби (м'якуш жовтіє, потім зеленіє і перетворюється на спорову масу) — НЕ збирати. Принципове правило для всіх дощовиків: розрізати молодий гриб навпіл — якщо всередині чистий білий однорідний м'якуш, годиться у їжу; будь-який жовтий, зелений чи коричневий відтінок означає, що гриб вже дозріває і не їстівний.

В Україні — нечастий вид. Поширений у листяних і мішаних лісах: під дубом, буком, грабом, ліщиною. Сапротроф на лісовому підстилі. Любить тінисті вологі ділянки з товстим листяним покривом, узлісся, схили лісових ярів. Сезон серпень-жовтень, з піком у вересні. Зазвичай знахідки поодинокі або групами по 2-5 плодових тіл. Найкращі знахідки — у Карпатських букових пралісах і поліських дубняках.

Шапка

Плодове тіло грушоподібне до яйцеподібного, 3-6 см у діаметрі і 4-8 см заввишки, з виразною звуженою основою-ніжкою. Верхня частина — куляста, з характерним невеликим випуклим сосочком на верхівці (де з'явиться пора для викиду спор). Колір молодого гриба — білий до кремового, рясно вкритий тонкими білими або кремовими лусочками, які з віком обтрушуються і лишають на поверхні мережчастий візерунок. Дозрілий гриб — світло-сіро-бурого кольору.

Гіменофор

Гіменофор замкнутий всередині плодового тіла (гастероміцет — спори дозрівають усередині). У молодого гриба м'якуш чисто білий, м'який, однорідний. З віком стає блідо-кремовим, потім жовтуватим, далі оливково-зеленим і перетворюється на темно-оливкову порохнисту масу спор. Спори виходять через апікальну пору на сосочку, яка відкривається у зрілому стані.

Ніжка

Псевдоніжка (ложна ніжка) добре виражена — конусоподібне звуження донизу 1,5-3 см у товщину, без чіткого кордону з "шапкою". М'якуш ніжки залишається стерильним (без спор), губчастим, з віком стискається.

М'якоть

У молодого гриба — чисто білий, м'який, губчастий, без жовтуватих чи зеленуватих відтінків. На зрізі кольору швидко не змінює. У дозріваючому стані — поступово жовтіє, потім зеленіє, перетворюється на порохнисту спорову масу.

Запах

Слабкий приємний грибний у молодого, нейтральний. У зрілого — без вираженого запаху. Смак не пробують у зрілих грибах.

Наукові синоніми (1)

Lycoperdon mammiforme Pers., Synopsis methodica fungorum: 145 (1801)

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Часті запитання

Чи безпечно його їсти?

Так, у молодому віці — поки м'якуш чисто білий. Розріжте перед готуванням: якщо всередині однорідний білий — годиться; якщо є жовтий, оливковий або коричневий відтінок — гриб вже дозріває, не їстівний. Це правило діє для всіх дощовиків — універсальна перевірка.

Як його правильно готувати?

Очистити, зняти зовнішню лускату оболонку (за бажанням, але краще зняти — вона жорсткувата), нарізати товстими скибками. Смажити 10-15 хв з цибулею і вершками — класична подача дощовиків. Або тушкувати з картоплею. У супи — добавляти наприкінці варіння. Молоді з білим м'якушем — добре маринуються.

Чи можна давати дітям?

З 4-5 років у невеликих порціях, перевіривши що м'якуш чисто білий. Дощовики традиційно вважаються "м'якими" грибами, легко перетравлюються. Готувати ретельно. Дітям до 3 років жодних грибів не дають.

Де його шукати?

У листяних і мішаних лісах — переважно під дубом, буком, грабом, ліщиною. Любить тінисті вологі ділянки з товстим листяним підстилом, узлісся, схили лісових ярів. Найкращі знахідки — у старих букових і дубових лісах. У молодих посадках і соснових борах — не зустрічається.

У яких регіонах України трапляється?

Переважно Карпати (особливо у Закарпатті, Львівщині), Прикарпаття, Західний і Правобережний Лісостеп. У Поліссі і Лівобережному Лісостепу — рідше. Загалом нечастий вид, кожна знахідка — приємна несподіванка.

Коли його шукати?

Серпень — жовтень, з піком у вересні. Любить вологу осінь з помірними температурами. Витримує перші легкі заморозки.

З чим його плутають?

З дощовиком їстівним перлинним (Lycoperdon perlatum) — той з типовими білими шипиками на поверхні; теж їстівний. З дощовиком грушеподібним (L. pyriforme) — той росте на гниючій деревині, з гладенькою поверхнею. З потенційно небезпечного: дощовик несправжній (Scleroderma citrinum) — отруйний, з жовто-охристою твердою лускатою шкірочкою (не білою з лусочками). Розрізнити просто: розріжте навпіл — у Scleroderma м'якуш швидко стає темно-сірим або фіолетовим, у Lycoperdon mammiforme — чисто білий.

Як його точно впізнати?

Чотири ознаки разом: (1) грушоподібна форма з виразним сосочком на верхівці; (2) рясне покриття білими лусочками у молодого; (3) чисто білий м'якуш на зрізі; (4) ріст у листяному підстилі під дубом/буком. Якщо всі чотири збіглися — це Lycoperdon mammiforme.

Лікопердон соскоподібний їстівний чи отруйний?
Лікопердон соскоподібний — їстівний. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Який гіменофор у лікопердону соскоподібного?
Гіменофор у лікопердону соскоподібного — камерний.
Яка шапка у лікопердону соскоподібного?
Плодове тіло грушоподібне до яйцеподібного, 3-6 см у діаметрі і 4-8 см заввишки, з виразною звуженою основою-ніжкою. Верхня частина — куляста, з характерним невеликим випуклим сосочком на верхівці (де з'явиться пора для викиду спор).
Яка ніжка у лікопердону соскоподібного?
Псевдоніжка (ложна ніжка) добре виражена — конусоподібне звуження донизу 1,5-3 см у товщину, без чіткого кордону з "шапкою". М'якуш ніжки залишається стерильним (без спор), губчастим, з віком стискається.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine