Дощовик їстівний чи Лікопердон соскоподібний

Плодове тіло обернено-грушоподібне або булавоподібне, 2-6 см заввишки, 1,5-4 см шириною у верхній частині. Верхня (фертильна) частина — округла голівка; нижня (стерильна) — звужене «стебло» 1-3 см. Колір: молоді — білий або кремовий; з віком — жовтувато-сірий до бурого. характерна ознака — поверхня вкрита грубими бородавками-шипиками (1-2 мм), які з часом обсипаються, лишаючи сітчастий слід.

Плодове тіло грушоподібне до яйцеподібного, 3-6 см у діаметрі і 4-8 см заввишки, з виразною звуженою основою-ніжкою. Верхня частина — куляста, з характерним невеликим випуклим сосочком на верхівці (де з'явиться пора для викиду спор). Колір молодого гриба — білий до кремового, рясно вкритий тонкими білими або кремовими лусочками, які з віком обтрушуються і лишають на поверхні мережчастий візерунок. Дозрілий гриб — світло-сіро-бурого кольору.

Гіменофор внутрішній (gleba). Молода глеба біла, щільна, однорідна. З віком жовтіє, зеленіє, перетворюється у темно-оливково-сіру порошкоподібну спорову масу. У верхній частині зрілого плодового тіла відкривається отвір, через який спори видуваються вітром при ударі краплі дощу (звідси й назва — дощовик). Споровий порошок темно-оливково-коричневий.

Гіменофор замкнутий всередині плодового тіла (гастероміцет — спори дозрівають усередині). У молодого гриба м'якуш чисто білий, м'який, однорідний. З віком стає блідо-кремовим, потім жовтуватим, далі оливково-зеленим і перетворюється на темно-оливкову порохнисту масу спор. Спори виходять через апікальну пору на сосочку, яка відкривається у зрілому стані.

Окремої ніжки нема — плодове тіло цільне. Нижня стерильна частина — «стебло-підставка», 1-3 см заввишки, дещо вужче за верхню, біле, з лусочками, переходить у білуваті ризоморфи (тяжі міцелію) у ґрунті.

Псевдоніжка (ложна ніжка) добре виражена — конусоподібне звуження донизу 1,5-3 см у товщину, без чіткого кордону з "шапкою". М'якуш ніжки залишається стерильним (без спор), губчастим, з віком стискається.

м'якуш у молодих чисто білий, однорідний, щільний, з тонким приємним смаком. З віком жовтіє, зеленіє, перетворюється у спорову масу. Перевірка — розріз: однорідний білий = годиться; будь-який інший колір = викинути.

У молодого гриба — чисто білий, м'який, губчастий, без жовтуватих чи зеленуватих відтінків. На зрізі кольору швидко не змінює. У дозріваючому стані — поступово жовтіє, потім зеленіє, перетворюється на порохнисту спорову масу.

Слабкий приємний грибний запах, без різких відтінків. Смак м'який, нейтральний — приймає смак приготування.

Слабкий приємний грибний у молодого, нейтральний. У зрілого — без вираженого запаху. Смак не пробують у зрілих грибах.