ДАНІ НЕ ПЕРЕВІРЕНІ ЕКСПЕРТОМ. Використовуйте на свій страх і ризик.

Печериця взутаAgaricus subperonatus
На перевірціПаспорт
- Їстівність
- Їстівний
- Сезон
- Трав. — Жовт.
- Гіменофор
- Пластинчастий
- Колір шапки
- Коричневий
- Розмір
- Середній (5–15 см)
- Запах
- Приємний
- Перевірено
- На перевірці
Швидкі відповіді
Де шукати?
Луг, Поле
Коли з'являється?
Трав. — Жовт.
Активні місяці: Травень, Червень, Липень, Серпень, Вересень, Жовтень.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Коричневий, Кремовий, Темно-коричневий
- Форма шапки: Опукла, Плоска
- Запах: Приємний
Опис
Печериця взута, відома науці як Agaricus subperonatus, — це міцна буро-луската печериця, чия ніжка нижче кільця ніби вдягнена в лускату «панчоху», на що й вказує народна назва. Це сапротроф, що живиться багатим органікою ґрунтом і трапляється не стільки в глухому лісі, скільки на узбіччях, у садах, парках, на компостних ділянках та край стежок, нерідко на удобреному ґрунті.
На теренах України печериця взута росте на узбіччях, у садах, парках та лісосмугах по всій країні, надаючи перевагу багатим перегноєм місцям. Сезон її плодоношення припадає на тепле півріччя — від кінця весни до осені, особливо після дощів. Гриб з'являється поодинці або групами.
За їстівністю печериця взута належить до їстівних грибів із приємним смаком, типовим для культурних печериць. Її смажать, тушкують і маринують. Як і з усіма печерицями, під час збору варто бути уважним: переконатися, що пластинки рожевіють і темніють, біля основи ніжки немає вольви, а м'якоть на зрізі ледь червоніє чи буріє, а не яскраво жовтіє з чорнильним запахом, як в отруйної печериці жовтошкірої.
Шапка
Шапка печериці взутої сягає від 5 до 12 сантиметрів у діаметрі. Замолоду вона півкуляста, з віком розкривається до опуклої та плоскої. Поверхня вкрита численними притиснутими волокнистими лусочками бурого, рудувато-коричневого кольору на світлішому тлі, особливо густими в центрі. Луската бура шапка надає грибові кремезного вигляду.
Гіменофор
Гіменофор пластинчастий. Пластинки вільні, не приростають до ніжки, дуже часті. Колір їх із віком змінюється: у молодих грибів вони блідо-рожеві чи сірувато-рожеві, потім темніють до шоколадно-коричневих і майже чорних. Споровий порошок темно-коричневий. Рожевіючі молоді пластинки відрізняють печерицю від білопластинкових отруйних мухоморів.
Ніжка
Ніжка циліндрична, доволі товста, біла, заввишки від 4 до 9 сантиметрів. Її визначальна риса — щільне кільце, нижче якого ніжка вкрита поясками дрібних бурих лусочок, що нагадують натягнуту «панчоху» чи взуття, — звідси й назва. На зрізі м'якоть може ледь червоніти. Вольви біля основи немає.
М'якоть
М'якоть біла, доволі щільна, на зрізі повільно червоніє чи буріє, особливо в основі ніжки. Смак м'який, приємний, грибний, типовий для культурних печериць. Червоніння (а не яскраве пожовтіння) — корисна ознака, що відрізняє цей вид від отруйної печериці жовтошкірої.
Запах
Запах приємний, грибний, без різких нот. Якщо ж гриб пахне чорнилом чи карболкою, а м'якоть на зрізі яскраво жовтіє, — це отруйна печериця жовтошкіра, і брати її не можна.
›Наукові синоніми (2)
Psalliota subperonata J.E. Lange (1926), Agaricus vaporarius sensu auct.
Двійники
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
.webp)
Печериця великоспорова
Agaricus crocodilinus

Печериця двоспорова
Agaricus bisporus
Печериця дрібнолуската
Agaricus squamuliferus

Печериця крива
Agaricus abruptibulbus

Печериця лісова гладенька
Agaricus sylvicola

Печериця польова
Agaricus arvensis

Печериця Романьєзі
Agaricus romagnesii

Печериця серпнева
Agaricus augustus
Часті запитання
Печериця взута їстівна чи отруйна?
Печериця взута: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у печериці взутої?
Яка ніжка у печериці взутої?
Який запах і смак у печериці взутої?
Де росте Печериця взута?
У яких регіонах України трапляється Печериця взута?
Коли збирати Печериця взута?
З чим можна сплутати Печериця взута?
Як готувати Печериця взута?
Чи можна сушити Печериця взута?
Яка наукова назва печериці взутої?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
- [3]MycoBank Database
- [4]Index Fungorum
- [5]GBIF
- [6]iNaturalist Ukraine



