Гігроцибе білосніжна — їстівна, біла, на луках восени

Швидкі відповіді

Де шукати?

Луг, Поле

Коли з'являється?

Вер. — Лист.

Активні місяці: Вересень, Жовтень, Листопад.

Як впізнати? Три ознаки

Колір шапки: Білий, Кремовий
Форма шапки: Опукла, Плоска, Горбиста
Запах: Приємний

Опис

Гігроцибе білосніжна, відома науці як Cuphophyllus virgineus (раніше Hygrocybe virginea чи Camarophyllus niveus), — це маленький білосніжний восковий гриб лук та пасовиськ, що своїм чистим білим убранням і восковими пластинками одразу впадає в око серед осінньої трави. Належить вона до родини гігрофорових — групи «воскових капелюшків», знаних товстими восковими на дотик пластинками. Це сапротроф трав'янистих угідь, що оселяється на старих незораних луках, газонах, пасовиськах та галявинах.

На теренах України гігроцибе білосніжна трапляється на луках, пасовиськах та трав'янистих галявинах по всій країні. Сезон її плодоношення припадає на осінь — з вересня по листопад, нерідко аж до перших заморозків, коли більшість лучних грибів уже відійшла. Гриб з'являється групами серед трави.

За їстівністю гігроцибе білосніжна належить до їстівних грибів, проте через дрібні розміри й тонку м'якоть кулінарна цінність її скромна — це радше приємне доповнення до кошика. Смак її м'який, без гіркоти. Збирають переважно молоді чисті екземпляри. Варто пам'ятати, що багато воскових капелюшків (гігроцибе) є індикаторами цінних старих лук і подекуди потребують охорони, тож зривати їх варто помірно.

Шапка

Шапка гігроцибе білосніжної невелика — від 1 до 4 сантиметрів у діаметрі. Замолоду вона опукло-дзвоникувата, з віком розкривається до плоскої, нерідко з невеликим горбком та хвилястим, інколи розтрісканим краєм. Поверхня гладенька, у вологу погоду слизькувата, біла, кремова чи зі слабким вохристим відтінком у центрі. Чисте біле забарвлення й дало грибові назву.

Гіменофор

Гіменофор пластинчастий. Пластинки товсті, рідкі, воскові на дотик, помітно спускаються по ніжці (низхідні), білі чи кремові. Споровий порошок білий. Товсті воскові низхідні білі пластинки — типова родова ознака гігрофорових (воскових капелюшків).

Ніжка

Ніжка тонка, біла, заввишки від 2 до 6 сантиметрів, циліндрична, нерідко звужена донизу, суха чи злегка слизька. Кільця та вольви немає. Поверхня гладенька. Ніжка крихка, як і вся будова гриба.

М'якоть

М'якоть біла, тонка, воскувата, на зрізі кольору не змінює. Смак м'який, без гіркоти, проте загалом невиразний. Через тонку м'якоть та дрібний розмір кулінарна цінність скромна, тож гриб радше доповнює кошик, ніж стає основою страви.

Запах

Запах слабкий, приємний чи майже невловимий, без різких нот. Аромат не є визначальною ознакою, тож при ідентифікації спираються на чисто-білу слизькувату шапку, товсті воскові низхідні пластинки та ріст групами на луках восени.

›Наукові синоніми (3)

Hygrocybe virginea (Wulfen) P.D. Orton & Watling (1969), Camarophyllus virgineus (Wulfen) P. Kumm. (1871), Hygrophorus niveus (Scop.) Fr. (1838)

Як не сплутати

Двійники і порівняння

Порівняти з іншим грибом

Ознака	Гігроцибе білосніжна	Клітоцибе знебарвлений
Гіменофор	Пластинчастий	Пластинчастий
Колір шапки	Білий, Кремовий	Білий, Кремовий
Запах	Приємний	Борошнистий
Їстівність	Їстівний	Отруйний

Повне порівняння: Гігроцибе білосніжна vs Клітоцибе знебарвлений →

Інші двійники

Лисичка горбатаЇстівнийпорівняння →

Порівняти з іншим грибом

Знахідки читачів · 0

Фото читачів не перевіряються експертом. Позначка «Підтверджено» означає згоду грибників у стрічці, а не гарантію. Сумніваєтесь — не беріть.

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Гігрофор буковий

Hygrophorus leucophaeus

Їстівний

Гігрофор дібровний

Hygrophorus nemoreus

Їстівний

Гігрофор духмяний

Hygrophorus agathosmus

Їстівний

Гігрофор жовтувато-білий

Hygrophorus eburneus

Їстівний

Гігрофор золотистий

Hygrophorus chrysodon

Їстівний

Гігрофор модриновий

Hygrophorus lucorum

Їстівний

Гігрофор оливково-білий

Hygrophorus olivaceoalbus

Їстівний

Гігрофор пізній

Hygrophorus hypothejus

Їстівний

Часті запитання

Гігроцибе білосніжна їстівна чи отруйна?

Гігроцибе білосніжна — їстівна. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.

Гігроцибе білосніжна: трубчастий чи пластинчастий?

Гіменофор у гігроцибе білосніжної — пластинчастий.

Яка шапка у гігроцибе білосніжної?

Шапка гігроцибе білосніжної невелика — від 1 до 4 сантиметрів у діаметрі. Замолоду вона опукло-дзвоникувата, з віком розкривається до плоскої, нерідко з невеликим горбком та хвилястим, інколи розтрісканим краєм.

Яка ніжка у гігроцибе білосніжної?

Ніжка тонка, біла, заввишки від 2 до 6 сантиметрів, циліндрична, нерідко звужена донизу, суха чи злегка слизька. Кільця та вольви немає. Поверхня гладенька. Ніжка крихка, як і вся будова гриба.

Який запах і смак у гігроцибе білосніжної?

Запах слабкий, приємний чи майже невловимий, без різких нот. Аромат не є визначальною ознакою, тож при ідентифікації спираються на чисто-білу слизькувату… Смак: м'який.

Де росте Гігроцибе білосніжна?

Типові місця зростання: Луг, Поле.

У яких регіонах України трапляється Гігроцибе білосніжна?

Вид зафіксовано у таких регіонах: Україна.

Коли збирати Гігроцибе білосніжна?

Гриб плодоносить у: Вересень, Жовтень, Листопад.

З чим можна сплутати Гігроцибе білосніжна?

Гігроцибе білосніжна можна переплутати з: Лисичка горбата, Клітоцибе знебарвлений. Уважно вивчайте відмінні ознаки — детальні порівняння наведені в розділі «Двійники».

Як готувати Гігроцибе білосніжна?

Гігроцибе білосніжна можна смажити, варити, маринувати та сушити. Перед приготуванням рекомендується відварити 10–15 хвилин і злити воду.

Чи можна сушити Гігроцибе білосніжна?

Так, Гігроцибе білосніжна добре підходить для сушіння та заморожування. Сушені гриби зберігають аромат і використовуються для супів, соусів та начинок.

Яка наукова назва гігроцибе білосніжної?

Латинська назва — Cuphophyllus virgineus. Належить до роду Cuphophyllus, родина Hygrophoraceae.

Збирайте свою колекцію знахідок

Гігроцибе білосніжнаCuphophyllus virgineus

Швидкі відповіді